Довідник Модуль 2.8

Загалом слово «культура» означає сукупність матеріальних і духовних цінностей, створених людством протягом його історії; історично набутий набір правил усередині суспільства для його збереження та гармонізації. Дослівно це слово (cultura) можна перекласти з латини як обробіток.

Національна культура – сукупність матеріальних і духовних надбань нації, культура нації. Наприклад, українська національна культура – це культура української нації (українців, кримських татар, гагаузів, кримчаків, євреїв та багатьох інших етносів, які живуть в Україні). До української національної культури також належать матеріальні й духовні надбання українців, які мешкають за кордоном.

Національна культура є складовою світової культури. Національна культура виявляється в мові, звичаях, особливостях характеру та способу життя представників певної нації. Вона має яскравий вияв у літературі, мистецтві, релігійних віруваннях певної нації.

Суспільне медіа України, або Суспільне телебачення і радіомовлення України — сукупність радіостанцій, телеканалів та інтернет-сайтів, які призначені задовольняти інформаційні потреби українського суспільства, залучати його представників до обговорення та вирішення найважливіших соціально-політичних питань, сприяти формуванню громадянського суспільства в Україні та забезпечувати належну реалізацію конституційного права кожного на інформацію.

«Радіо Культура» – це  культурно-просвітницька радіостанція.

«Суспільне Культура» – загальноукраїнський телеканал. Програми радіостанції та телеканалу сфокусовані та такій тематиці: театр, література, класична музика, освіта і наука, релігія, історія, візуальне мистецтво, архітектура, традиції та ін.

Окрім радіо та телебачення, матеріали Суспільного медіа України можна читати, слухати й дивитися на сайтах Суспільного мовлення.

Прикметник як частина мови виражає ознаку предмета, але деякі прикметники можуть втрачати значення ознаки предмета і набувати здатності називати предмет, тобто  субстантивуватися і вживатися у ролі іменників. У цьому разі їх називають субстантивованими прикметниками. Мовознавці розрізнюють повну субстантивацію і контекстуальну субстантивацію.

Якщо раніше слово було прикметником, а в сучасній українській мові воно уживається лише у функції іменника, то йдеться про повну субстантивацію — кошовий, хорунжий, ланкова, подушне — первісно це були ознаки предметів, які давно забулися). При контекстовій субстантивації в сучасній українській мові може натрапити на вживання слова, яке в одних умовах поводить себе як прикметник, а в інших умовах поводить себе як іменник. Наприклад:

• вихідний день – слово «вихідний» є прикметником, тому що має загальне граматичне значення «ознака предмета», яке проявляється в тому, що його граматичні значення роду, числа та відмінку залежать від іменника;
• несподіваний вихідний – слово «вихідний» є іменником, тому що має загальне граматичне значення «предмет», яке проявляється в тому, що має залежне слово в  роді, числі та відмінку.

Порівняйте: майбутнє свято – передбачити майбутнє, черговий учень – серйозний черговий.

Прикметники творимо префіксальним, суфікальним, префіксально-суфіксальним способами, а також способом складання основ.

Словникова стаття – це стаття про окреме слово, основна структурна одиниця словника. У тлумачному словнику зазвичай словникова стаття складається з:

• пояснюваного слова (заголовної одиниці, реєстрового слова);
• приміток, що описують основні характеристики слова (граматичні – наприклад, зазначають частину мови, до якої належить слово, лексичні – діалектне, застаріле тощо);
• тлумачення (може нумеруватися, якщо значень кілька);
• ілюстрацій (цитати, вислови);
• типу значення (пряме, переносне);
• словотворчого гнізда;
• фразеологізми, до складу яких входить це слово;

Заголовне слово подається у початковій граматичній формі (іменники у називному відмінку однини або множини, прикметники, займенники прикметникового відмінювання, порядкові числівники – у чоловічій формі називного відмінка, дієслова — у початковій формі формітощо).

Приклад словникової статті у тлумачному словнику:

В енциклопедіях і довідниках словникова стаття відрізняється від статті в тлумачному словнику тим, що вона включає пояснювальне слово та тлумачення. Також до статті можуть входити схеми, креслення, малюнки, фотографії тощо.

Приклад словникової статті в УСЕ (Універсальному словнику-енциклопедії):

Гіпербола (грец. ὑπερβολή – «перебільшення») – це художній прийом, що полягає в перебільшенні явищ, характеристик якогось предмета, істоти чи ситуації.

Мовці часто використовують явне й навмисне перебільшення для посилення виразності та підкреслення власної думки. Зокрема гіперболи часто є там, де треба когось похвалити або чимось похизуватися. Саме тому чимало гіпербол стали фразеологізмами: аж горить у руках, аж до самих хмар, аж кишить, ангельське терпіння тощо. Гіперболи часто також використовують оратори під час публічних виступів, щоб якнайкраще переконати слухачів, а також митці в художніх творах, щоб якнайсильніше вплинути на читачів.

Загалом квест – це завдання в різноманітних іграх. Гравець має виконати це завдання для досягнення ігрової мети. Також це жанр комп'ютерних ігор, що мають складні розгалужені сюжети, дії гравця впливають на розвилки сюжетних ліній і можуть призводити до різних результатів гри.

Книга-квест – це літературний твір, який подібний до комп’ютерної гри.  Це не звичайна книга. Пригоди, з якими стикається читач, довільно розташовані на сторінках: рішення головоломок і спостережливість допоможуть читачу просунутися далі.  Зазвичай це фентезі. Наприклад,  от що написано в анотації до коміксу «Затоплена вежа»:

«Приєднуйтесь до химерних персонажів: безстрашного героя, розумного помічника та хитрого лиходія. Вони подорожують світом, повним небезпек і хвилювань. Вирішуйте головоломки, знаходьте підказки та використовуйте свою кмітливість, щоб вирватися з кігтів злого натхненника. Комікс триматиме вас у напрузі до самого кінця!». Книга-квест має правила для читання.

Існуть й інші варіанти книжок-квестів, наприклад, з кількома сюжетами, коли читач сам обирає, якому варіанту слідувати (наприклад, дійшов до сцени, де «по-іншому», а там інструкція «Якщо ви вважаєте, що герой повинен вчинити так, читайте далі. А якщо так, йдіть на сторінку таку». І так в кількох ключових точках сюжету.