Довідник Модуль 2.3

Життя сучасної людини тісно пов’язане із спілкуванням. Щодня людина для розв’язання різних завдань спілкується з великою кількістю людей, але, на жаль, часто замість очікуваних позитивних емоцій людина отримує в процесі спілкування негативні емоції, ситуація, яку треба було обговорити, залишається без змін, а відповіді на питання, які так важливі для співрозмовників, так і не знайдені.

Найчастіше такі нерезультативні бесіди, які приносять у життя людини розчарування, сум, невдоволеність, відбуваються від невміння правильно залучити співрозмовника, зацікавити його, бути з ним в одному ритмі та вивести розмову на необхідний результат.

Для того, щоб завжди і з усіма спілкуватися ефективно, отримувати від розмови очікуваний результат, необхідно уміти вибудовувати певну стратегію спілкування з урахуванням емоційного стану співрозмовника. Нагадаємо, що стратегії спілкування різняться за кількома критеріями: учасники спілкування мають спільну мету чи кожний має індивідуальну мету, учасники спілкування мають гуманістичні наміри (підтримка, повага до іншої людини) або маніпулятивні (використання іншої людини для досягнення власних цілей), характер конструювання спілкування – переважає діалог або монолог (Про це йшлося в статті «Стратегії спілкування» у Довіднику до модуля 1.4). Очевидно, що емоційний стан співрозмовників, особливо такі емоції, як змість або образа суттєво може вплинути на те, чи буде реалізована спільна мета.

Візьмемо опис уже відомого зі статті «Стратегії спілкування» прикладу, коли керівник організації пропонує випускати нову продукцію. При цьому він звертається до своїх співробітників з питанням: «Що для цього ми повинні робити зараз?». З якими емоціями керівник звертається до своїх робітників? Які емоції відчувають підлеглі, коли чують його запитання? Саме від емоцій залежить те, чи вдасться керівнику та робітникам досягнути визначеної мети: успішно працювати над випуском нової продукції. Ймовірно, керівник звертається до своїх співробітників з повагою, доброзичливо, бо робітники зацікавлено реагують на запитання і вносять такі пропозиції: розробити документацію, визначитись з ресурсами, знайти покупців і т. ін. Керівник бачить явно позитивне налаштування робітників на співпрацю і посилює цей позитив тим, що пропонує: «Давайте конкретно розподілимо, хто за що відповідатиме». Після цього начальники служб починають формулювати свої завдання.

Наведений приклад показує, що стратегія спілкування дуже тісно пов’язана з емоціями, неврахування емоцій або невміння приборкати власні емоції може призвести до того, що обрана стратегія не буде реалізована. Легко можна уявити, що якщо керівник буде проявляти злість, неповагу до робітників у ситуації, коли пропонує їм спільно діяти, то робітники можуть відчути образу, невдоволення, і це може призвести до втрати спільної мети.

Обираючи гуманістично-діалогічну стратегію, спрямовану на досягнення спільної мети, треба пам’ятати про такі правила спілкування:

1. Спілкування – це двосторонній процес
   Пам’ятайте про те, що, розмовляючи, кожна людина, не тільки готова вислухати свого співрозмовника, але й сама хоче бути почутою.
2. Спілкування має бути комфортним
   Під час бесіди співрозмовники мають почувати себе комфортно, тобто не відчувати напруження, не боятися одне одного, мають довіряти одне одному і бути щирими.
3. Спілкування має бути інформативним
   Для того, щоб розмова була результативною, не потрібно використовувати довгі складні фрази. Чим більше буде конкретики та аргументів, тим більше шансів для досягнення порозуміння зі співрозмовником.
4. Спілкування має бути безоціночним
   Поки вас не попросили дати оцінку певним діям, людям чи рішенням, ви не повинні нікого оцінювати.

Факт (від лат. factum — зроблене) — подія, що відбулася в дійсності, певним чином зафіксована і істинність якої може бути перевірена. Наприклад, коли стверджується, що людина здатна стрибнути вище власного росту, йдеться про показники спортсменів, які фіксуються спостерігачами за допомогою єдиної міри довжини. Наприклад, є зафіксовані рекорди чоловіків у стрибках у висоту.

Коли йдеться про біографію людини, то всі факти, наведені в біографії тієї чи іншої особи, мають бути підтверджені документами. Наприклад, якщо в біографії згадується факт отримання середньої або вищої освіти, то підтверджено це має бути  атестатом про закінчення середньої школи чи дипломом про вищу освіту. Якщо стверджується, що людина була волонтером або волонтеркою, то підтвердженням цього може бути подяка, грамота, свідоцтво про нагороду (орден, медаль) тощо. У біографії відомого письменника можуть бути згадані подорожі. Часто документом, який підтверджує ці факти, може стати щоденник  самого письменника, його листування.

Українська мова – це культурний скарб нації, який варто берегти та вивчати. Однак, для багатьох з нас, особливо для тих, хто активно використовує українську мову в роботі, навчанні або в повсякденному житті, може виникнути необхідність шукати визначення слів, переклади або етимологію. У цьому контексті веб-ресурс «Словопедія» виявляється незамінним помічником.

Що таке «Словопедія»?

«Словопедія» – це онлайн-ресурс, який надає користувачам можливість швидко та зручно знаходити інформацію про слова, фрази та мовні вирази українською мовою. Цей веб-сайт створений з метою підтримки та розвитку української мови, надаючи доступ до великого обсягу лексичної, граматичної та етимологічної інформації.

Основні функції та переваги «Словопедія»:

1. Визначення слів: Ви можете швидко знайти визначення будь-якого слова українською мовою. Це особливо корисно для тих, хто вивчає українську мову, або для носіїв інших мов, які шукають переклади.
2. Синоніми та антоніми: Веб-ресурс допомагає знайти синоніми (слова з подібним значенням) та антоніми (слова з протилежним значенням) для слова, що допомагає збагачувати мовлення та підвищувати мовну грамотність.
3. Фразеологізми: Ви можете знайти значення та пояснення українських фразеологізмів та виразів, які допомагають розуміти мовний контекст.
4. Практичне застосування: Від вивчання мови до написання текстів та веб-контенту, «Словопедія» допомагає вам користуватися мовою правильно та ефективно.

«Словопедія» – це незамінний інструмент для всіх, хто цінує українську мову та хоче вивчати її більше. Він допомагає розширювати словниковий запас, розуміти мову глибше та використовувати її в різних аспектах життя. Цей веб-ресурс є важливим внеском у підтримку та розвиток української мови в сучасному інтернет-світі.

Джерело: Словопедія

За характером кінцевого приголосного основи та відмінкових закінчень прикметники поділяються на дві групи — тверду й м’яку.

Усі прикметники відмінюються за одним зразком без винятків. Є лише невелика різниця у вживанні букв а, у, е, и та я, ю, є, і в закінченнях твердої і м’якої груп.

Нижче в таблиці наведено закінчення прикметників чоловічого та жіночого роду в однині, а також закінчення прикметників в множині. У середньому роді прикметники мають такі самі закінчення, як і в чоловічому, за винятком лише називного й знахідного відмінків, де в середньому роді виступає закінчення -е (-є): зелене, синє.

Якісні прикметники можуть мати коротку й повну форму. Коротку форму  має невелика кількість прикметників чоловічого роду називного відмінка однини: ясний — ясен, зелений — зелен. В основах прикметників при збігові двох приголосних з’являється вставний голосний е (повний — повен, потрібний — потрібен).

Короткі прикметники вживаються нарівні з повними, але з певними обмеженнями. Якщо повні прикметники можна вживати в усіх стилях, то короткі форми використовують переважно в розмовному мовленні, поезії і народній творчості. Приклад: І шумить, і гуде, дрібен дощик іде (Нар. творчість). Слави треба мирові, а не тому, хто славен (П. Куліш).

Короткі прикметники мають форму тільки називного відмінка однини, повні ж змінюються за відмінками й числами. Повна форма прикметників має два різновиди: стягнена (широкий, широка, широке, широкі) і нестягнена (широкая, широкеє, широкії), використання якої обмежене поетичним мовленням чи фольклорними творами. Приклад: Зоре моя вечірняя, зійди над горою (Т. Шевченко). Ви щасливі, пречистії зорі! (Леся Українка)

(За матеріалами Мій Клас)

Реклама оточує нас усюди і проникає у сфери нашого життя. Дуже важливо використовувати текст, який приверне й утримає увагу споживача. Розглянемо найпопулярніші техніки побудови ефективних текстів для рекламних оголошень:

ЦЕВД

• Ц – Мета – опис мети, яка є важливою для клієнта.
• Е – Емоції – акцент на емоції при досягненні мети.
• В – Візуалізація – уявлення про те, як може бути.
• Д – Дія – заклик до потрібної дії зараз.

Для початку опишіть мету, яку переслідує ваш клієнт. Потім підключіть емоції, опишіть, що відчує клієнт, коли вирішить свою проблему за допомогою вашої послуги чи товару. Емоційна частина дуже важлива, тому що кожна людина має уявлення про ідеальне вирішення своєї проблеми, розкрийте переваги вашої послуги або товару таким чином, щоб максимально допомогти клієнту. На етапі візуалізації змусіть клієнта уявити, як добре житиме з вашою послугою/товаром і як зміниться його життя на краще. Вкажіть заклик до дії – що потрібно зробити для досягнення мети.

Приклад:

Бажаєте прочитати щось цікаве, при цьому не витрачаючи час на пошук книжки? Добре було в дитинстві, коли мама сама шукала книжки для читання, а вам треба було лише сісти поруч і слухати, як вона читає. Ми подбали про вас та підготували анотації до нових книжок нашої бібліотеки.

З нашими анотаціями ви зможете читати найцікавіші для вас книжки із самих нових надходжень. Ми допоможемо вам розширити коло читання, відкрити нових письменників та письменниць, вам лишиться тільки прийти до бібліотеки і взяти замовлену книжку!

Переходьте на сайт міської бібліотеки і замовляйте свою книжку, решта – наша турбота!

ВОДД

• В – Візуалізація – заглядаємо в ідеальне майбутнє.
• О – Обіцянка – запевняємо у неодмінному успіху.
• Д – Доказ – опис ваших переваг.
• Д – Дія – заклик до потрібної дії зараз.

Почніть свій рекламний текст із спроби зазирнути в ідеальне майбутнє вашого клієнта після того, як він придбає вашу послугу чи товар. Потім пообіцяйте йому, що все буде саме так, як він собі уявив. Тут підкріпіть свої слова вказівкою вашого досвіду, гарантій на товар та відгуками щасливих клієнтів, які вже здійснили покупку. Доказ – опишіть ваші переваги, на цьому етапі важливо знати, які саме переваги є важливими для вашої цільової аудиторії. Точний заклик до дії зорієнтує клієнта у його подальших діях.

Приклад:

Уявіть на вашій книжковій полиці кілька цікавих книжок, які очікують на вас. Здається, це ідеально. Це можливо! Крім того, ви заощадите мінімум кілька годин на тиждень на перегляді всіх нових надходжень до міської бібліотеки!

Ми кожного тижня готуємо для вас анотації до нових книжок нашої бібліотеки. Анотації створюємо ми самі після прочитання кожної книжки, тому ці анотації підтверджені досвідом.  Вам залишається лише переглянути наші анотації на сайті бібліотеки і обрати те, що вас найбільш зацікавить для замовлення! У нас є електронна черга, тому ви можете в будь-який час перевірити, чи чекає вже книжка на вас.

Переходьте на сайт міської бібліотеки і замовляйте свою книжку!

(За матеріалами Shapoval.Agency)

Хайку — жанр японської ліричної поезії, трирядковий неримований вірш, що складається з 17 складів (5-7-5) і відрізняється простотою поетичної мови, свободою викладу.

Класичні хайку обов'язково будуються на співвіднесенні людини (автора), її внутрішнього світу, біографії з природою, при чому природа повинна бути визначена відносно пори року . Найчастіше розповідь ведеться в теперішньому часі: автор показує свої переживання. Хайку виник у Японії, в XVI ст., де найпомітнішою постаттю був Мацуо Басьо. Цей жанр привертав увагу й українських поетів, які вбачали в його лаконічній формі можливість точного вираження ліричного настрою.

Хайку заборонено писати на політичні, релігійні теми та на тему кохання. Мацуо Басьо написав три правила доброго написання хайку:

• Сабі (японською) — зосередженість, спокійна радість самотності;
• Сіфі — усвідомлення гармонії прекрасного;
• Наусомі — глибина проникнення/

(За матеріалами Вікіпедії)