§ 30. Біологічні ритми

Пригадайте

Біологічні ритми: види та вплив на людину

Ви вже знаєте, що деякі явища в природі відбуваються періодично або циклічно.


Повторення певного стану живих систем через регулярні проміжки часу називають біологічними ритмами, або біоритмами.

Біоритми властиві всім рівням живої природи: від мікроорганізмів до біосфери в цілому. Біоритми досліджує наука хронобіологія.
Розрізняють зовнішні та внутрішні біоритми.

Внутрішні біоритми пов’язані із зовнішніми: так організм може підлаштовуватися до змін у навколишньому середовищі. Приміром, повільне скорочення світлового дня восени зумовлює певні зміни внутрішніх ритмів організму.

Біологічні ритми поділяють за швидкістю циклу:
► секундні ритми швидкоплинні, можуть тривати від частки секунди до декількох секунд, приміром, серцевий ритм;
► хвилинні ритми тривають від хвилини до декількох хвилин, як-от ритмічні рухи кишечника;
► добові ритми — цикл триває 24 години, тобто добу, наприклад, цикл сну та неспання, коливання артеріального тиску, температури тощо;
► річні ритми — довготривалі ритми, до яких належать зміни метаболізму залежно від пори року; також щоосені й навесні в людей виникають алергії, загострюється ревматизм та виразка шлунка.

Завдання 1

Циркадні ритми

Багатьом живим організмам, зокрема людині, притаманні циклічні біологічні процеси, пов’язані зі зміною дня і ночі, які називають циркадними ритмами (від лат. circa — близько, навколо та dies — день). Період циркадних ритмів становить близько 24 годин.
Дуже важливим для людини циркадним ритмом є ритм сну / неспання.


Сон — це періодичний фізіологічний стан організму, що характеризується майже повною відсутністю реакцій на зовнішні подразнення, зменшенням активності процесів в організмі.

Сон виконує важливу функцію відновлення фізичних і психічних сил людини. Під час сну також відбувається перерозподіл роботи відділів головного мозку. Ті ділянки, які активно працювали вдень, уночі знижують свою активність, і навпаки, ті ділянки, які менше працювали вдень, підвищують свою активність уночі.

Повноцінний сон — це життєва потреба кожної людини.
Тривалість сну залежить від віку: немовля спить 20 години на добу, підліткам необхідний сон упродовж 8–9 годин, у дорослих потреба у сні індивідуальна, але в середньому становить 8 годин.

Завдання 2

Біологічний годинник

Кожен етап циркадного ритму людини має певне значення для організму. Так, лягати спати краще від 21 до 23 години. У цей час знижуються температура тіла й артеріальний тиск, зменшується вироблення гормонів, які підтримують активну роботу нашого організму.

Гормони — це біологічно активні речовини, що утворюються в організмі та регулюють діяльність як окремих клітин, так і організму в цілому. Уночі виробляється гормон мелатонін, який називають гормоном сну, він «допомагає» організму відпочивати, відновлювати організм тощо. А прокидатися краще між 6 та 7 годинами ранку. У цей період організм готовий вийти зі сну, підвищується температура тіла, організм виробляє гормони, які активізують його діяльність для подальшої роботи. Від 8 ранку до 11 години відбувається пік активності роботи головного мозку. Так працює наш внутрішній біологічний годинник — механізм пристосування організму до зміни дня і ночі, який «регулює» періодичні процеси в організмі.

Утім, у людей циркадні ритми виявляються не однаково. Кожен організм має власний біологічний годинник.

Перегляньте анімаційний ролик та дізнайтеся про особливості циркадних ритмів у різних людей.

Завдання 3

Порушення добового ритму

Біологічні ритми впливають на здоров’я людини. Неузгодженість біологічних ритмів в організмі називають десинхронозом.
Сучасна людина забезпечена штучним освітленням цілодобово, тож добові ритми людини сьогодні менше прив’язані до руху Сонця небосхилом. Окрім безперечної користі від штучного освітлення, у людей можуть статися порушення добового ритму.

Спричинити порушення добових ритмів можуть робота або навчання вночі, комп’ютерні ігри до пізньої години. Зміщення добового ритму можуть призвести до дратівливості, відчуття постійної втоми, а також до психічних порушень, таких як неврози, депресія тощо. Десинхронози можуть спричинити загострення хронічних захворювань.

Тому дуже важливо скласти власний розпорядок дня, що враховує індивідуальні особливості біоритмів, та дотримуватися його.
У розпорядку дня мають бути враховані повноцінний сон, регулярне харчування, чергування мозкової діяльності та фізичної активності.

Завдання 4

Підсумуємо

Завдання 5

ЗАВДАННЯ ДО ПАРАГРАФА