§ 10. Дослідження океанів
Пригадайте
Мандри океанами
Багатьох людей завжди цікавило питання: «Що там, за горизонтом?». Напевно, у будь-якій цивілізації були мандрівники-дослідники морів і океанів. Але, на жаль, більшість із них не лишили після себе писемних відомостей.
Одними з найдавніших відомих мореплавців були фінікійці. Ще в ІІ тисячолітті до нашої ери на невеликих кораблях вони мандрували не лише Середземним морем, але й діставалися до Британських островів і навіть до мису Доброї Надії — південної точки Африки.
Найбільше відомих подорожей здійснили європейці впродовж XV–XVII століть. Історики називають цей етап історії людства епохою Великих географічних відкриттів. У ті часи європейці намагалися якомога більше дізнатися про навколишній світ: були досліджені західне та південне узбе¬режжя Африки, відкрито Америку, прокладено морський шлях від Західної Європи до Індії та багато іншого.
На звороті карток ви можете прочитати про найвидатніші морські подорожі епохи Великих географічних відкриттів.
У пошуках західного шляху до Індії 1492 року Христофор Колумб вирушив із Португалії на захід. Натрапивши на суходіл, він прийняв його за Індію, проте згодом виявилося, що експедиція Колумба відкрила невідому до того землю — Америку.
Колумб здійснив чотири подорожі до Америки.
У Середні віки подорож із Європи до Індії та Китаю була тривалою й небезпечною. Тому важливо було налагодити морський шлях. Уперше морем із Європи до Індії дістався португальський мандрівник Васко да Гама 1498 року.
Експедиція Фернана Магеллана першою здійснила навколосвітню подорож. Упродовж 1519–1522 рр. вона обігнула земну кулю морським шляхом.
Після епохи Великих географічних відкриттів дослідження Світового океану не припинялося, воно триває й до сьогодні. Багато відчайдушних і сміливих людей присвятили життя дослідженню океанських просторів.
Перегляньте відео про одну з найвидатніших подорожей доби Великих географічних відкриттів — подорож Магеллана та виконайте завдання.
Завдання 1
Океанські глибини
В епоху Великих географічних відкриттів під час експедицій мореплавці визначали контури материків, і саме завдяки цій роботі були складені перші мапи світу.
Цікаво, що впродовж століть мандрівники розуміли, наскільки океани великі, проте навіть не уявляли, наскільки вони глибокі. Уперше спосіб вимірювання глибини океанів запропонував Джеймс Росс під час британської антарктичної експедиції (1830–1840 рр.). Для цього він використав лот — свинцеву гирю, прив’язану до мотузки.
У ХХ столітті сформувалася наука океанологія, яка вивчає будову океанського дна, а також взаємодію океану з атмосферою та материками, біологічні процеси в ньому.
Для дослідження океанського дна замість лота почали використовувати прилади — ехолоти, або сонари.
Більш ефективно досліджувати океанські глибини, занурюючись на потрібну глибину, але це суттєво складніше. Вода — досить щільна речовина й стискає занурені в неї тіла. Якщо ви пірнали у воду під час відпочинку, то цього стискання могли й не відчути. Проте що глибше занурюватися, то сильніший тиск води.
Сучасні військові підводні човни можуть занурюватися на глибину до 1000 м, проте для наукових досліджень океану цього не завжди вистачає. Для цього використовують батискафи — невеликі підводні човни спеціальної конструкції для витримування великого тиску, які вміщують усього кілька осіб.
Перегляньте відео про найзагадковішу частину Світового океану.
Глибинні дослідження довели, що рельєф океанського дна не менш складний, ніж суходолу. В океанських глибинах було також відкрито багато дивовижних живих істот. Деякі з них живуть там, куди ніколи не проникає сонячне світло.
Однак через значний тиск води підводні дослідження й сьогодні вкрай небезпечні. А ще вони потребують значних коштів. Тому океан приховує доволі багато таємниць. Існує думка, що нині космос досліджений набагато краще за океан.
Перегляньте відео про те, як визначають рельєф морського дна.
Завдання 2
Підсумуємо
Завдання 3
Завдання 4
Ключова думка параграфа
Океан — загадкова й небезпечна стихія.
