§ 5. Глобус — модель Землі

Після того як люди дізналися про форму та розміри Землі, вони почали створювати її моделі — глобуси.

Перший глобус, про який нам достеменно відомо, був виготовлений у середині II ст. до н. е. давньогрецьким ученим Кратесом. Найстаріший глобус, що зберігся до наших часів, був створений німецьким науковцем та мореплавцем Мартіном Бехаймом у 1492 р. Він назвав його «Erdapfel», що в перекладі з німецької мови означає «земне яблуко». Глобусом (у перекладі з латинської мови — «куля», «модель Землі») його почали називати пізніше.

Перші глобуси виготовляли на замовлення, і вони коштували дуже дорого. Від того часу було створено значну кількість найнесподіваніших глобусів, що мали величезні розміри, конструкції тощо. Доступними глобуси стали у XX ст. Можливо, і у вас удома є цей унікальний винахід.

За допомогою глобуса легко уявити кулясту форму Землі, наочно побачити, як обертається наша планета навколо своєї осі, роздивитися розташування умовних ліній та точок. Тож пригадаймо їх.

Полюси — це точки, де земна вісь перетинає поверхню глобуса. Верхня точка — Північний полюс, нижня — Південний. Через полюси по поверхні глобуса проведено кругові лінії — меридіани (у перекладі з латинської мови — «полудень»). Напрямок меридіана збігається з напрямком найкоротшої тіні від предметів опівдні. Звідси й назва — полуденна лінія. Усі меридіани однакові. Як знайти той, відносно якого буде зручно визначати положення інших меридіанів? Учені домовилися, що початковий (нульовий) меридіан проходить через Гринвіцьку обсерваторію поблизу Лондона — столиці Великої Британії. Цей меридіан ще називають Гринвіцьким. Нульовий меридіан разом із меридіаном 180° поділяють Землю на Західну та Східну півкулі.

За допомогою глобуса можна «прокрокувати» за будь-яким меридіаном — і ви опинитеся або на Північному полюсі, або на Південному. Отже, меридіан вказує напрямок північ—південь.

Посередині глобус оперізує лінія — екватор (у перекладі з латинської мови — «рівнодільник»). І дійсно, ця уявна лінія розташована на однаковій відстані від полюсів та ділить Землю на дві півкулі — Північну та Південну. Лінії на глобусі, проведені паралельно екватору, так і називають — паралелі. Вони вказують напрямок захід—схід.

Перетинаючись, паралелі та меридіани утворюють систему ліній — градусну сітку. За її допомогою можна точно визначити положення будь-якого об’єкта на Землі, напрямки, виміряти відстані.

Найважливішою властивістю глобуса є здатність показувати всі об’єкти земної поверхні без спотворення їхніх обрисів. Це пояснюється тим, що всі об’єкти на глобусі зменшено в однакову кількість разів.

Сучасні глобуси розрізняють за темами зображень (загальногеографічні, політичні та інші), за призначенням (навчальні, навігаційні, сувенірні), а також за розмірами (великі, середні, малі).

Фізичний шкільний глобус показує розташування материків та океанів, морів, озер, річок, гір і рівнин тощо. На ньому позначені столиці та великі міста країн. Розфарбування глобуса, як і фізична карта світу, показує, де поверхня Землі вкрита водою, а де пролягає суходіл. Відтінками синього кольору позначено водні об’єкти. Відтінки зеленого та коричневого кольорів розповідають про нерівності поверхні суходолу. Темно-синім кольором позначено найглибші місця океанів та морів, а темно-коричневим — найвищі гори. Білим кольором позначені території, де панують сніг і лід.

Поряд із глобусами Землі існують глобуси інших небесних тіл. Серед них найбільш поширені глобуси Місяця та Марсу. Є зоряні глобуси, що відображають зоряне небо, яке ми бачимо із Землі.

Завдяки сучасним технологіям з’явилися віртуальні глобуси. Хто тепер скаже, що глобус не зручний, тому що його не можна покласти в кишеню? Досить лише відкрити сторінку в браузері на комп’ютері, щоб завантажити додаток на свій мобільний пристрій, наприклад Google Earth (Гугл Планета Земля) — і тривимірна модель світу у вас перед очима!