§ 4. Рухи Землі та їхні наслідки

Шлях до розуміння рухів Землі в космосі був не менш тривалим, ніж доведення її кулястості та обчислення розмірів. І не дивно! Адже щодня на власні очі ми бачимо, як Сонце рухається по небу, а Земля здається нерухомою. Тривалий час панували погляди про Землю, яка розташована в центрі всесвіту, а навколо неї по колових орбітах рухаються Сонце, Місяць, планети та зорі. Лише в ХVІ ст. польський вчений Миколай Коперник висунув неймовірну на той час теорію про те, що саме Сонце, а не Земля розташоване в центрі світу, а навколо нього рухаються планети, у тому числі Земля зі своїм супутником — Місяцем.

Завдяки сучасним дослідженням відомо, що наша планета одночасно бере участь у декількох видах рухів. Зокрема, у складі Сонячної системи вона рухається нав­коло центра Чумацького шляху. Однак головних видів руху два — навколо своєї осі (осьовий) та навколо Сонця (орбітальний). Саме ці рухи є основною причиною багатьох процесів та явищ, що спостерігаються на Землі.

Земля обертається із заходу на схід навколо своєї осі, повертаючись до Сонця то одним, то іншим боком. Так відбувається зміна дня і ночі. Земна вісь — уявна лінія обертання — нахилена до площини орбіти під кутом 66,5°. При цьому вісь орієнтована своїм північним кінцем на Полярну зорю. Під час обертання Землі нерухомими залишаються лише дві точки — Північний та Південний полюси.

Зміна дня і ночі зумовлює добові ритми в природі, тобто регулярне повторення протягом доби різних природних процесів. До них належать ритмічні зміни освітлення поверхні Землі та температури повітря. Життя організмів та людини також підпорядковане добовим ритмам. Сплющення Землі біля полюсів — це також результат її осьового обертання.

Земля рухається по своїй орбіті навколо Сонця із середньою швидкістю близько 30 км/с (це понад 107 000 км/год!). Один оберт навколо Сонця вона здійснює за рік — відрізок часу тривалістю 365 діб та 6 годин. За чотири роки набігає ще одна доба. Саме тому кожні чотири роки в найкоротшому місяці року — лютому — не 28, а 29 днів, і рік становить не 365, а 366 днів. Такий рік називають високосним.

Через нахил земної осі до площини орбіти за орбітального руху Сонце освітлює краще то Північну, то Південну півкулю. Нерівномірність освітлення та нагрівання земної поверхні спричиняє зміну пір року.

Зі зміною пір року пов’язана сезонна ритмічність у природі. Вона проявляється у змінах температури, вологості повітря та інших показників погоди, що у свою чергу впливає на режим водойм, життя рослин і тварин.