Комунікація
Інформація
Мовні засоби
Кубування як стратегія продукування ідей
Стратегія «кубування» дозволяє розглянути певний об’єкт чи явище всебічно і цілісно. Кожна грань уявного куба містить одне наведене нижче завдання. Виконуючи завдання у запропонованому порядку, важливо записати усі ідеї, щоб потім класифікувати й узагальнити. Стратегію можна виконувати як самостійно, так і в групах.
Опишіть. Зовнішні ознаки, особлива увага на деталі.
Порівняйте. Оберіть об’єкт для порівняння. У процесі порівняння знайдіть спільне і відмінне, знайдіть щось нове, про що ще не згадали, оскільки це стає помітним лише в порівнянні з іншими об’єктами.
Встановіть асоціації. Назвіть асоціації, які спадають на думку, та поясніть, чому виникли саме такі асоціації. Асоціації не бувають правильні чи неправильні!
Проаналізуйте. Охарактеризуйте структуру, будову, частини, окремі деталі предмета чи явища, що описується.
Застосуйте. Опишіть, як це знадобиться в житті, кому, коли, в якому обсязі. Чи можна використати об’єкт не за призначенням і як саме?
Висловіть аргументи «за» та «проти».
Пропаганда
Пропага́нда (від лат. propago — поширюю) — поширення різних політичних, філософських, наукових, художніх, мистецьких, інших ідей з метою їхнього впровадження в масову свідомість суспільства та активізації масової практичної діяльності населення. Відповідно до природи повідомлення виокремлюють два типи пропаганди:
позитивна, або конструктивна пропаганда — виконує в суспільстві виховну й інформаційну функції, не переслідує маніпулятивної мети, спрямована на все суспільство та прагне сприяти соціальній гармонії, злагоді, вихованню людей згідно із загальноприйнятими цінностями;
негативна, або деструктивна пропаганда — нав’язує людям певні переконання та стереотипи для пошуку чи створення «образу ворога», конструювання ілюзорної, паралельної реальності з аберативною (перевернутою) або спотвореною системою цінностей, переконань, поглядів, що в кінцевому результаті має на меті розпалювання ворожнечі, нагнітання конфліктів, загострення суперечностей у суспільстві.
(За матеріалами «Велика українська енциклопедія»)
Складносурядне речення. Розділові знаки в складносурядному реченні
Складносурядним називають таке складне речення, рівноправні частини якого поєднані сполучником / сполучниками сурядності. Наприклад: Над нецензурованим виданням творів Лесі Українки у 14-ти томах працювали десять місяців безпосередньо, але попередня робота на перспективу тривала кілька років (В. Агеєва). Частини складносурядного речення з'єднуються сполучниками сурядності.
Між двома частинами складносурядного речення, з’єднаними єднальними сполучниками чи розділовими (одиничними) сполучниками і (й),та (і), або, чи (або) кому не ставлять за таких умов:
Є спільний для обох частин другорядний член, наприклад: Знову юрба загукала І луною гай озвався (Леся Українка).
Обидві частини є реченнями питальними, окличними або спонукальними: Хай ллється пісня понад краєм і співають гори!
Перефразування
Перефразування — це переказ інформації своїми словами зі збереженням початкового змісту. Коли варто перефразувати? Якщо:
Покрокова інструкція перефразування інформації
1. Уважно прочитайте оригінальний текст
- Перш ніж почати перефразовувати, переконайтеся, що ви добре розумієте оригінальний текст.
- Прочитайте його кілька разів і виділіть ключові моменти.
2. Розбийте текст на менші фрагменти
Визначте головні ідеї та розбийте текст на менші частини. Так буде легше аналізувати інформацію та перефразувати її своїми словами.
3. Аналізуйте інформацію
- Проаналізуйте інформацію та спробуйте зрозуміти її значення.
- Подумайте, як ви можете перефразувати її так, щоб вона була зрозумілою для вашої аудиторії.
4. Використовуйте синоніми та різні структури речень
Використовуйте синоніми для заміни ключових слів і намагайтеся використовувати різні структури речень, щоб передати той самий зміст. Це допоможе уникнути плагіату та урізноманітнить вашу роботу.
5. Перевірте точність
- Після того, як ви перефразували інформацію, перевірте її точність.
- Переконайтеся, що ви зберегли первісний зміст тексту і не змінили його жодним чином.
Соціальна поема-казка
Для розуміння особливостей жанру соціальна поема-казка треба врахувати особливості таких жанрів, як «поема» та «казка». Нагадаємо їх. Поема - ліро-епічний твір, переважно віршований, у якому зображені значні події і яскраві характери персонажів. Існують різновиди поеми: епічна, героїчна, соціальна тощо.
Соціальна поема — це твір про економічні та політичні умови життя різних соціальних груп населення, про їхню історичну роль у становленні суспільства, у формуванні національних норм етики й моралі. Казка – твір, в основі якого – захоплива розповідь про вигадані події і явища, які сприймаються й переживаються як реальні.
Завантажити Довідник Модуль 4.6