Довідник Модуль 4.5

Алгоритм стратегії:

• Крок 1. Визначається тема — ключове слово (словосполучення чи вислів) або запитання, яке записується посередині аркуша або на дошці.

• Крок 2. Учасники записують слова, вислови або запитання, які спадають на думку, коли вони чують / бачать ключову думку.

Способи маніпуляцій ЗМІ

• спотворення інформації за допомогою неповного подання з позиції лише однієї сторони;

• додавання власних домислів і коментарів під виглядом об’єктивної інформації;

• інтерпретування у вигідному світлі;

• приховування інформації і акцентування уваги лише на окремих сторонах події, замовчуючи інші;

• створення «інформаційного шуму» — надання такої кількості новин, за якої стає неможливим їхнє критичне сприйняття;

• оперативне подання навіть неперевіреної інформації, оскільки будь-яке перше повідомлення про подію справляє значно сильніший вплив на аудиторію, ніж наступні;

• поширення певного погляду на інформацію як єдино правильного;

• фабрикування фактів — штучне створювання «фактів» на противагу відображенню реального стану справ. Для позначення неправдивої, сфальшованої інформації існує поняття «фейк»;

• посилання на авторитетів, від імені яких поширюється вигідна маніпуляторові інформація (коментарі, думки, оцінні висловлювання) для схвалення чи засудження якихось фактів. До різновидів цього прийому належать посилання на анонімного авторитета (відомого науковця, письменника, політика тощо). Ім'я авторитету не повідомляється,але при цьому для більшої переконливості можуть цитуватися документи, оцінки експертів, звіти свідків та інші матеріали. Наприклад: «Вчені встановили…», «Лікарі рекомендують…», «Джерело з президентського оточення повідомляє…» тощо;

• прикриття універсальними (безпрограшними) поняттями, які мають позитивну реакцію в аудиторії, тих явищ, які насправді не мають нічого спільного з ними: демократія, свобода, законність, патріотизм, перемога, успіх, тема «зради/перемоги» тощо;

• повторення однієї і тієї самої інформації, що осідає не лише в пам’яті, а й у несвідомому сприйнятті аудиторії;

• подання суперечливих одне одному повідомлень, швидка зміна повідомлень, швидкий темп подачі повідомлень, невідповідність заголовка повідомлення його змісту;

• використання стереотипів — спрощених, схематичних образів, кліше, лозунгів тощо або ж, навпаки, специфічної, складної термінології (політичної, економічної, правової, фінансової тощо).

• дієслова в наказовому способі: Швидше дивіться сторі (@_verbaaa_, 15.03.20);

• евфемізми, емоційно-оцінна, стилістично забарвлена лексика, ідіоматичні й стійкі словосполучення: Баба з воза – бюджету легше… перший пішов (Facebook, 28.10.19);

• складні слова і терміни (наприклад, «стейкхолдер», «дефляція», «секвестр» тощо);

• опозиція «свої-чужі»: За моєю спиною не таїться олігарх чи політик. Я йду на вибори самотужки і така ж проста людина як ви. …Впевнений, що мої знання і досвід, а також людяність і відповідальність допоможуть відновити довіру до народного обранця (@ivan.voitashek, 16.07.19);

• посилання на авторитет чи традиції: Експерти зазначають, що максимальний рівень забруднення повітря в столиці може бути з показником 50 (Facebook, 09.04.20);

• використання штампів (напр., «переживати кризу», «подати у відставку», «когнітивний дисонанс», сполучення з прикметником «новий»).: …за добу зафіксовано новий випадок інфікування (Facebook, 17.04.20); нова пандемія вже скоро (Facebook, 06.04.20); нова хвиля коронавірсу (12.04.20);

• навішування ярликів (напр., «бандерівці»);

• риторичні запитання: Все ще хочете до Одеси? Не варто! (Twitter, 29.06.18);

• повтори: Я стояв, стою і стоятиму на захисті нашої землі доти, доки не буде приведено до ладу всі реєстри, доти, доки не буде виявлено скільки і кому «в темну» передали землі сільгосппризначення під забудови чи інші цілі (Facebook, 03.09.19);

• манера «буденної розповіді», уживання просторічних, сленгових або новостворених слів: Новодністровським хотілкам Козака у Києві дали по носі (Facebook, 21.01.20); Добре, пофіг вам на себе, пофіг на оточуючих, то подумайте хоч про економіку (@julia.valchyshyn, 17.03.20);

• створення асоціацій: Ви знаєте, як я люблю затишок, затишні сторіз і таку атмосферу тепла у своїй стрічці. А для дому обов’язковими атрибутами є тепла ковдра, ялинка, свічки і смачний гарячий чайок. До речі, ви знали, що @fuzetea_ua випустили новинку: чай, який можна пити і холодним, і гарячим? (@yana.negoda, 27.12.19);

• висловлення припущень: Карантин продовжили, будемо ще місяць сидіти дома (@__samburska, 25.03.20);

• вживання займенника 1 ос. мн. (ми, нам) у позиції суб’єкта: Ми переможемо, вистоїмо, реформуємо і змінимо країну (Twitter, 03.02.18); Цьогоріч Великдень ми зустрічаємо у складних умовах. Але ми вже не раз демонстрували, як вміємо єднатися у важкі часи. Ми стаємо як одна родина і йдемо пліч-о-пліч на допомогу один одному (Twitter, 19.04.20); Нам влада держави торочить, як мантру, про кризу та нібито шукає шляхи виходу з неї (Facebook, 04.04.20);

• використання невмотивованих узагальнень за допомогою застосування конкретних мовних засобів, серед яких, наприклад, вказівні (такий, цей, той, стільки) й означальні займенники (кожен, всякий, весь), неозначено-особові речення: Кожен українець зараз робить свій внесок у нашу спільну перемогу (USAID, February 23, 2024); Усім нам відомо, що цукор – шкідливий для організму, а це означає, що варто його виключити з раціону» (Facebook, 06.01.21);

• використання пасивних конструкцій: Вживаються необхідні заходи, все під контролем, лікарі всім забезпечені (Facebook, 27.03.20);

• використання рими, асонансу, алітерації: «Продукція перехідного періоду» (Facebook, 30.07.18);

• маніпулювання цифрами для нагнітання страху: Перехворіє 80% популяції… Помре за різними оцінками від 3% до 10% захворілих (Facebook, 06.04.20).