Довідник Модуль 3.4

Мультимедійна презентація ‒ це набір кольорових слайдів, підготовлених з використанням інформаційних технологій та призначених для розкриття однієї теми з одночасним використанням різних форм представлення інформації: тексту, графіки, відео-фрагментів, анімації та звуку. Презентація слугує лише фоном для усного повідомлення матеріалу, вона не повинна відволікати увагу від лектора, аудиторія має слухати й сприймати матеріал, а не лише переглядати картинки на екрані. Задля цього всі слайди навчальної презентації слід оформлювати в єдиному стилі, який при цьому не відволікатиме від самої презентації. Всі слайди повинні витримуватись в єдиному стилі.

(За матеріалами: moodle.znu.edu.ua)

Зростання обсягів інформації, яку необхідно швидко проаналізувати, вимагає нових форм подачі інформації, які б полегшували процес сприйняття і запам’ятовування. Дослідження стверджують, що люди запам’ятовують більше 80% інформації, яка передана за допомогою зображення (візуальна інформація), і менше 20% того, що читають (текстова інформація). Людський мозок обробляє візуальну інформацію швидше, ніж текстову та має здатність сприйняти зміст зображення за мілісекунди.

Візуальна інформація (у вигляді нерухомих та рухомих (відео) зображень осіб, об’єктів, подій, предметів, графічного унаочнення даних) передає інформацію стисло й лаконічно, дає змогу узагальнити дані. Саме вміле застосування візуалізації допомагає мовцю під час презентації швидко та ефективно поділитися думкою з аудиторією та зробити її більш доступною для сприйняття.

Складений іменний присудок складається з дієслова-зв’язки, що виражає граматичне значення присудка, та іменної частини (іменника, прикметника та ін.), яка виражає його лексичне значення.

У ролі дієслова-зв’язки найчастіше вживаються слова бути, стати, становити, являти, називатися, вважатися, зватися, доводитися, лишатися, прикидатися тощо. До іменної частини можуть входити сполучники як, мов, точно та ін.

Дієслово-зв’язка бути у формі теперішнього часу (є), як правило, опускається. Присудок із пропущеною дієслівною зв’язкою вважається складеним іменним із нульовою зв’язкою: Краса — верховний учитель. (О. Довженко)

1. Якщо підмет виражений словосполученням (сполученням слів), то присудок вживають у множині:
   До хазяїна підійшли чоловік і жінка.
   Біля його тіла стояли обидва суперники.
2. При підметі, вираженому кількісним числівником або поєднанням числівника з іменником, присудок вживають:
   а) в однині, якщо увагу зосереджено на кількості: Містере Скотте, то їй-богу, у вас сидить сімнадцять усяких чудних химер, і кожна інакша!
   б) у множині, якщо увагу зосереджено на дії: Усі троє собак зустріли його одностайно. Пізніше прийшли двоє індіанців.
   При числівниках, що закінчуються на один, присудок, як правило, вживають в однині: З роботою успішно впорався двадцять один учень.
3. Якщо до складу підмета входять слова багато, безліч, більша частина, чимало, мало, решта, маса та ін., то присудок вживають в однині: Решта вовченят зникла.
4. Якщо підмет виражений абревіатурою, то присудок узгоджується з ним у тому ж роді й числі, що й основне слово в словосполученні, від якого утворено абревіатуру: ООН (Організація Об’єднаних Націй) ухвалила рішення про миротворчу місію.

Множинні тексти ‒ це тексти, які або мають різних авторів, або були опубліковані в різний час, або мають різні заголовки чи номери. Варто зазначити, що множинні тексти може бути наведено на одній сторінці. Так буває в друкованих газетах і в багатьох підручниках, а також на форумах, у відгуках користувачів, на веб-сайтах із питаннями-відповідями.

Екранізація літературного твору – відтворення засобами кіно і телебачення творів літератури. «Оптимальною» екранізацію вважають здебільшого тоді, коли метою кінематографістів стає створення мистецької аналогії екранізованого твору, переклад його на мову кіно із збереженням головних особливостей змісту і стилю першоджерела. При цьому цілком природним стає факт відмови від «буквалізму перекладу», скорочення супутніх сюжетних ліній.

(За матеріалами Вікіпедії)