Довідник Модуль 2.8

Метафори в творах українських авторів мають велике значення в українській літературі, де вони використовуються для створення яскравих образів та глибоких смислів. Ось декілька прикладів метафор з творів українських письменників:

1. «Борітеся — поборете!» — Л. Українка, «Кавказ». Тут метафора «борітеся — поборете» передає ідею боротьби, як природного процесу, в якому обов’язково буде перемога.
2. «Тихо ночує в полі місяць.» — Т. Шевченко, «Заповіт». Місяць у цьому рядку стає символом тихої ночі, що огортає всю природу.
3. «Калиновий сад — небо в твоїх очах.» — Л. Костенко, «День та ніч». Метафора створює образ глибини і краси, порівнюючи очі з небом у калиновому саду.
4. «І в серці огонь палає, і в душі — безкраї степи.» — І. Франко, «Зів’яле листя». Метафора зображує внутрішній стан людини через образи вогню та безкраїх степів, що символізують емоційне напруження і свободу.
5. «Червоніє вечір, як на полях тріпоче вогонь.» — М. Рильський, «Листи до матері». Метафора порівнює захід сонця з вогнем на полях, що підсилює емоційне сприйняття краси вечора.
6. «Я — калина, що росте на твоїй землі.» — Л. Українка, «Калина». Метафора вказує на глибокий зв’язок людини з рідною землею, порівнюючи її з калиновим деревом, що символізує рідність і любов до Батьківщини.
7. «Мелодія твоїх слів — лунає в моєму серці, як весняний дощ.» — П. Тичина, «О, слово рідне! Орле скутий!». Метафора передає ніжність та емоційну зв’язок між словами і відчуттями, порівнюючи їх з весняним дощем, що живить і очищує.

Ці метафори в українській літературі допомагають створити глибокі образи та передати емоційний підтекст, що робить твори більш насиченими та виразними.

(Джерело: Можаровська Анастасія «Що таке метафора: 20 прикладів»)

У пригоді здобувачам під час вивчення словотвору стане «Кореневий гніздовий словник української мови» / укл. Є. А. Карпіловська (Київ, 2002). Знайти його можна у відкритому доступі на сайті Інституту мовознавства ім. О. Потебні НАН України. Це новітня праця в сучасній українській та й взагалі слов’янській лексикографії. Видання є комплексним, оскільки поєднує риси кількох словників – морфемного, словотвірного, тлумачного, етимологічного, словника іншомовних слів – з рисами енциклопедичного словника. Послуговуючись його матеріалами, здобувачі ознайомляться з гніздовою організацією похідної лексики, різною породжувальною потужністю вершин кореневих гнізд, опанують закономірності словотвірної похідності, найбільш регулярні моделі словотворення різних частин мови, усвідомлять поняття словотвірної парадигми, вироблять уміння об’єднувати спільнокореневі слова в кореневі гнізда тощо. Матеріал цього видання унаочнить базові теоретичні поняття зі словотвору, зокрема словотвірні ланцюжки, словотвірні пари, словотвірні типи й моделі спільнокореневих слів, словотвірні афікси, аломорфи тощо.

(Джерело: Митько Н., Важеніна О., Домрачева І. «Робота з довідковими джерелами як складник професійної підготовки майбутніх філологів»)

Про премію. Рух за рівні права жінок і чоловіків дедалі швидше стає всесвітнім трендом. Гендерна рівність — це справа усіх людей, усіх статей та кожної сфери суспільного життя. Хвиля гендерної рівності не оминула також світ мистецтва. У 2019 році ООН Жінки в Україні та Український інститут заснували Премію Women In Arts, щоб підтримати та сприяти професійному розвитку жінок у сфері мистецтва та культури України на національному та міжнародному рівнях, а також долати ґендерні стереотипи та усунути нерівність. Премія призначається жінкам за актуальні досягнення в українському мистецтві.

Церемонія вручення відбувається щороку в березні в рамках глобального тижня мистецтв HeForShe Arts Week. Кандидатки Премії Women In Arts оцінюються профільними експертами та експертками відповідної сфери за їхніми актуальними професійними досягненнями та суспільною активністю протягом попереднього року. Переможниця Особливої відзнаки обирається членами та членкинями Наглядової Ради шляхом голосування та поза загальним конкурсом. Щороку статуетку для переможниць створює українська скульпторка Марія Куліковська. Кисті жіночих рук, які переплітаються та символізують підтримку, захист, а також жіночу (спів)працю.

(Джерело: ui.org.ua)

Прислівники треба відрізняти від однозвучних сполучень прийменника з іншими частинами мови, які пишемо окремо.

Сполучення прийменника з іменником часто мають при собі додаток у родовому відмінку (кого? чого?), прислівники — не мають такого додатка: в глиб (чого?) землі — корінь росте вглиб; з краю (чого?) села — моя хата скраю; з боку (кого?) товаришів — став збоку; у середині (чого?) кімнати — спинився всередині; з початку (чого?) місяця — спочатку треба подумати.

Передмова, або переднє слово — це додатковий текст, розташований перед основним текстом (твором), у якому автор чи редактор повідомляють читача про те, що слід мати на увазі, читаючи основний текст.

Передмову, як правило, верстають на початку видання після титульного аркуша і набирають шрифтами меншого кегля або відмінного від основного за накресленням. Інколи текст передмови набирають з іншою міжбуквенною відстанню чи більшим інтервалом.

(Джерело: Вікіпедія)

Макетуванням називається процес компонування елементів книги — текстових блоків, графічного матеріалу, колірних рішень та інших елементів оформлення. Дизайн книги важливий, оскільки він привертає увагу читачів та допомагає передати загальний настрій та стиль книги. При виборі розміру шрифту для друку книг необхідно враховувати безліч факторів, таких як тип та розмір паперу, тип шрифту, кількість тексту на сторінці, рівень освітлення та вік читача. Зазвичай, для книг використовуються шрифти розміром від 10 до 12 пунктів (pt).

Розмір 10 пунктів зазвичай використовується для книг, що містять багато тексту, наприклад, для науково-популярних книг, підручників та енциклопедій. Розмір 11-12 пунктів найчастіше використовується для художньої літератури, тому що цей розмір шрифту забезпечує більш комфортне читання та не втомлює очі. Для дитячих книг зазвичай використовують більший розмір шрифту. Дизайн обкладинки книги відіграє важливу роль у приверненні уваги читачів та формуванні загальної естетики видання. Цей етап підготовки книжки до друку потребує не тільки творчого підходу, а й урахування деяких технічних особливостей.

(Джерело: newmedia.ua)

Верстка (верстання) — розміщення текстового та ілюстративного матеріалу на сторінках друкованого або електронного видання, що відповідає певним технічним і естетичним вимогам та критеріям, за спеціальними правилами та вказівками замовника. У процесі верстки книги відбувається форматування тексту, вставка ілюстрацій, створення змісту, нумерація сторінок тощо. Для верстки книги можна використовувати різні програми, такі як Adobe InDesign, QuarkXPress, Scribus та інші. Вони дозволяють швидко та точно розставляти елементи на сторінці.

Аналіз поетичного твору – це встановлення зв’язків між змістом і формою, це процес поглиблення розуміння твору, яке виникає під час першого сприйняття. Почніть зі змісту. Прочитайте вірш кілька разів. Робіть нотатки під час читання. Шукайте щось дивне, заплутане або захоплююче. Запишіть своє розуміння кожного рядка. Не бійтеся записувати будь-які запитання, які виникають у вас під час тлумачення вірша. Прочитайте вірш вголос. Якщо є можливість, послухайте аудіозапис вірша в акторському виконанні. Поміркуйте, чому така назва. Дайте відповідь на запитання, про що цей вірш, яка його тема.

Тепер переходьте до виявлення особливостей форми. З’ясуйте віршовий розмір та схему римування. Які рими найбільш запам’яталися? З’ясуйте, які художні засоби використані. У чому особливості композиції? Хто, на вашу думку, є ліричним героєм вірша? Розмова ведеться від першої особи, від другої чи від третьої особи? Який тон твору? Які художні образи вражають? Які в автора / авторки улюблені синтаксичні конструкції? Порівняйте, як змінилося ваше первинне розуміння змісту після виявлення всіх художніх засобів. Який прихований зміст криється за метафорами, порівняннями тощо? У кінці пошукайте відповідь на запитання де і коли був написаний цей вірш, чи відома якась подія, яка могла викликати появу цього вірша. Поміркуйте, чи отримана інформація додає щось в розумінні змісту вірша.