Довідник Модуль 2.3

Порівняння – художній засіб, який полягає у поясненні одного предмета чи явища через інший предмет або явище, подібні до нього. У предметі, з яким щось порівнюють, потрібна авторові риса виступає дуже яскраво. Найчастіше порівняння висловлюються за допомогою сполучників як, ніби, наче, неначе, мов, немов. Наприклад:

Між горами старий Дніпро,
Неначе в молоці дитина,
Красується, любується
На всю Україну.
(Тарас Шевченко)

Підтекст — прихований, внутрішній зміст висловлювання. Підтекст існує тільки в зв’язку з вербально вираженим змістом, супроводить і водночас частково чи повністю змінює його. У літературі підтекст дозволяє показати глибину та багатогранність персонажів і сюжету. За допомогою прийому використання підтексту, письменники створюють складні, реалістичні образи, надаючи їм додаткові виміри значень та емоцій. Він збагачує сюжетну лінію додатковими смислами та інтерпретаціями.

Одним із засобів створення підтексту є порівняння.

Енциклопедія – один з видів довідкової наукової літератури.

Енциклопеція «Українська мова» (ЕУМ) – наукове довідкове видання, присвячене українській мові. Це перша енциклопедія, присвячена українській мові та українському мовознавству, найґрунтовніше енциклопедичне видання в галузі українського мовознавства, що висвітлює основні досягнення сучасної лінгвістики, передусім української.

Енциклопедія вийшла у видавництві «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана (Київ) 2000 року накладом 5000 примірників. Друге видання вийшло 2004 року, третє — 2007 року, четверте — 2013 року. До кожного з наступних видань упорядники додавали нові статті. Енциклопедія є фаховим довідником з основних понять мовознавства. У підготовці видання взяли участь найкращі фахівці Інституту мовознавства імені О. О. Потебні НАН України та Інституту української мови НАН України. У цьому виданні в систематизованій і водночас стислій та доступній формі подані відомості про українську мову та українське мовознавство.

Дієприкметники можуть втрачати ознаки дієслова (тобто не виражати ознаку за дією) і переходити в прикметники (тобто виражати сталу ознаку):

• биті (дієприкметник) холодом суцвіття – нескінченний битий (прикметник) шлях;
• виховані (дієприкметник) на принципах гуманності підлітки – вихований (прикметник) юнак;
• пЕчена (дієприкметник) у фользі картопля – печЕна (прикметник) картопля.

Якщо дієприкметники виступають назвами предметів чи осіб і в реченні виступають підметами або додатками, то вони переходять в іменники: визволили полонених, зустрічати наречену, лежачого не б’ють.

Енциклопедична стаття – основна структурна одиниця енциклопедії. Така стаття складається із заголовка, короткого логічного та науково точного визначення реалії, події, поняття тощо, у якому відображено найістотніші її риси, й текстової частини, в якій інформацію про поняття удокладнено. Окрім цього, енциклопедична стаття може містити й інші структурні елементи — ілюстративні (фотографії, малюнки) і графічні (таблиці, схеми, діаграми), бібліографії тощо.

Статті в енциклопедії мають бути написані науковою літературною мовою, особливості якої – чіткість, зрозумілість, стислість. Мова і характер викладу енциклопедичних статей, попри різноманіття тем, мають бути стилістично єдиними. Енциклопедичний стиль унеможливлює використання виразів на кшталт «варто мати на увазі», «слід зазначити», «необхідно послатися на», «варто підкреслити», «як було вказано вище» тощо. В енциклопедичних статтях необхідно уникати метафор, двозначностей, шаблонів, канцеляризмів, повторень тих самих або схожих слів у одній фразі.

Романс – це сольна лірична пісня про кохання, в основі якої – монолог закоханого. Цю пісню зазвичай виконують у супроводі музичного інструмента. Спочатку в Іспанії романсом називали пісні рідною (романською) мовою на відміну від пісень латинською мовою, яка в давні часи переважала в європейській літературі. Пізніше романсами стали називати пісні про кохання, а також сатиричні й жартівливі пісні, що виконувалися в музичному супроводі.

Українські поети та композитори створили багато популярних романсів. Найвідомішими
з-посеред них є: «Ой ти дівчино, з горіха зерня» (музика А. Кос-Анатольського, слова І. Франка), «Айстри» (музика М. Лисенка, слова Олександра Олеся), «Гуцулка Ксеня» (музика і слова Я. Барнича), «За літами» (музика О. Білаша, слова Д. Павличка) та інші.

Музику на вірш Михайла Старицького «Виклик» вперше написав Микола Лисенко. Це була арії за мотивами повісті Миколи Гоголя «Утоплена». Уперше опубліковано цей музичний твір 1885 року в одеському альманасі «Нива». Проте всесвітньо відомою ця пісня стала з іншою мелодією, що її авторами є кобзар Андрій Волощенко та Василь Овчинніков (уперше видано 1914 року).