Довідник Модуль 1.6

Спілкування зазвичай спрямоване на досягнення певного результату, вирішення конкретної проблеми. Воно є необхідною умовою будь-якої діяльності. Продовжимо наше знайомство з комунікативними законами, розпочате в попередніх модулях, щоб навчитися посилювати ефективність спілкування за рахунок розуміння його законів. Зосередимося на законі залежності ефективності спілкування від комунікативних зусиль.

Загальноприйнято, що ефективність – це результативність процесу, що визначається як відношення результату до затрат, які зумовили його одержання. Тому для виробництва ефективність чогось пов’язана з низькими затратами. У спілкуванні все навпаки – чим більше комунікативних зусиль докладає адресант, тим більшим є його вплив на співрозмовника. І пояснити це можна тим, що в процесі спілкування адресант не лише передає певну інформацію, але й сприймає реакції співрозмовника: якщо видно, що адресат не розуміє, то адресант має коригувати своє мовлення, застосовуючи весь арсенал словесних і несловесних засобів, тобто здійснювати додаткові зусилля. Психологи зазначають, що, наприклад, коли керівник коротко висловлює розпорядження, то підлеглі часто виконують його із меншим бажанням (оскільки сприймають це як агресію), ніж коли керівник звертається з розгорнутим висловлюванням із словами поваги та вдячності.

Коронація слова — міжнародний літературний конкурс романів, п'єс, кіносценаріїв, пісенної лірики та творів для дітей. Метою конкурсу є підтримка новітньої української культури, пошук нових імен, видання найкращих романів, стимулювання й підтримка сучасного літературного процесу кіно й театру, і як наслідок — наповнення українського ринку повнокровною конкурентоспроможною літературою, а кіно й театру — якісними українськими фільмами й п'єсами.

Ідея конкурсу виникла в середині 1990-х років, коли засновники конкурсу Тетяна та Юрій Логуші шукали романи українських письменників по київських книгарнях. Конкурс заснований в 1999 році як спільний проєкт з телеканалом «1+1» як конкурс романів та кіносценаріїв.

Подаватись на «Коронацію слова» можуть усі: як досвідчені письменники так і новачки. Єдине офіційне обмеження в конкурсі — твори повинні бути написані українською мовою. Неофіційні обмеження — твори, які пропагують фашизм, екстремізм, ксенофобію, шовінізм, нетерпимість на релігійному ґрунті, тощо — відхиляються відразу. У кожній номінації визначаються три найкращих твори, також є заохочувальні премії.

У 2015 на Коронації слова 2015 була вперше вручена Всеукраїнська літературна премія «Вибір дітей». Премія вручається за найкращий прозовий твір для дітей. Це перша українська премія, коли найкращий прозовий твір визначають виключно діти з різних областей країни, що входять до складу журі. Першим лауреатом премії став твір «Комп і компанія» Анни Коршунової з м. Суми.

(За даними Вікіпедії)

Зверніть увагу!

1. З деякими дієсловами НЕ пишемо разом або окремо, залежно від значення:
   • нездужати (хворіти) — не здужати (не змогти);
   • неславити (ганьбити) — не славити (не прославляти);
   • непокоїтися (турбуватися) — не покоїтися (не бути похованим);
   • недоїдати (голодувати) — не доїдати (залишати частину їжі).
2. Треба розрізняти заперечне слово немає (нема) і дієслово не має (він, вона, воно не має): Він не має ручки. — У нього немає (нема) ручки.

Зверніть увагу!
З числівниками і займенниками НЕ пишемо завжди окремо: не десять, не перший, не ми, не цього.

Формулювання проблеми є важливим етапом у написанні наукової статті. Наукова стаття зазвичай складається з кількох розділів, першим з яких є вступ. У вступі автори коротко знайомлять читача з темою досліджень, сучасним станом наукових знань у галузі згідно з даними наукової літератури. У вступі автори формулюють проблеми, тобто ставлять питання, на які намагалися знайти відповіді у своєму дослідженні, про що розповідають в інших розділах своєї статті.

Соціально-психологічна п’єса зображує конфлікти особистості й суспільства крізь призму людських емоцій і чуттєвих переживань. На перший план виходить внутрішній світ героїв. В історії європейської драматургії соціально-психологічна драма поширюється в кінці XIX – на початку XX століття завдяки творчості драматургів Генріка Ібсена («Ляльковий дім»), Моріса Метерлінка («Синій птах»). В українській літературі в цей час з’являються твори Лесі Українки («Лісова пісня»), Івана Франка («Украдене щастя») такого ж спрямування.