ĺан Ва́йброу
«Табір біля озера»

День 40

Чи писав / писала ти коли-небудь листи? З якої нагоди? 

Любі мої мамцю й татку!
Стільки всього маю вам розказати! Добре, що я люблю писати. Уявляєте, вожака пласту́нської зграї звати Аке́ла, так само як мого татка! Пластуни́ просто дивовижні!
Я вже писав вам, що можна отримати силу-силенну значків, якщо стати пластуном. Акела каже, що якби я залишився з ними, то міг би отримати значки Мандрівника, Дослідника, Провідника, Читача й ще багато інших. Є навіть значок для Любителя Тварин. Я кажу: о, ура, я ж великий любитель тварин! Страшенно люблю, наприклад, кролячі круче́ники. Та Аке́ла пояснив, що значок дають не тому, хто любить їсти тварин, а тому, хто їх захищає. Отак. А шкода.
Я вже вмію добре ставити намет, гратись у шпигунів, розповідати історії біля багаття. Сьогодні я розповів усім про дядька і про Школу Пога́нців, про Дев’ять Ка́посних Правил і про те, як важливо для мене отримати Значок Злого Вовка й стати справжнім Пога́нцем-Сірома́нцем.
Усі стали розпитувати мене, що ж то за Дев’ять Правил Поганця, та я зізнався, що знаю тільки вісім.
— Розказуй,— кажуть,— які знаєш.
Тож я і розповів:
1. Люту́й, шалені́й, скажені́й, навісні́й.
2. Лайся на всі заставки.
3. Бреши відверто, бреши невтомно, бреши нахабно і безсоромно.
4. Усе, що живе, — хай в пащу пливе. Ти жалю не знай — хапай і ковтай!
5. Їж, давися, ні з ким не ділися!
6. Невтомно вдосконалюйся в підло́ті та паску́дстві.
7. Будь люб’язним мордомі́ром.
8. Не розпатя́куй свої блискучі ідеї.

Де й коли відбуваються події, описані в листі? Що ти думаєш про «Дев’ять Капосних Правил»? 

Данько сказав:
— Це дуже цікаво, бо правила пластунів цілком протилежні. Ось послухай:
1. Щодня ставай трішки кращим.
2. Піклуйся про інших.
3. Будь вдячним.
— Гар-гар! Ну й насмішив ти мене, Даньку! — не повірив я.
Тоді обізвався Аке́ла:
— Вовчику-братику! Хто навчив тебе отих жахли́вих правил, чи не той старий лиходíй, що хотів зруйнувати наш табір?
— Так, — зізнався я, — то мій дядько Вовчи́ло-Хижачи́ло.
— Що ж, — мовив Аке́ла, — прикро тобі це казати, але я гадаю, що таким, як твій дядько, не слід учителювати. Таких слід саджати в клітку. Він — люта, жорстока й підступна тварина.
— Красно дякую, Аке́ло! — просяяв я. — Дядько був би щасливий почути від вас такі чудові компліменти!
Ваш переповнений враженнями М.

За ĺаном Ва́йброу
Переклад Ореста Стадника