Відмінювання прикметників жіночого роду.
«Лісова миша і хатня мишка»

ЛІСОВА МИША І ХАТНЯ МИШКА

Лісова миша мешкала в лісі, в нірці під (могутня) ялиною, а хатня — у (сільська) хатці.
Зустрілися якось (рання) зимою, (пізня) порою хатня мишка і лісова миша. Вирішили погостювати одна в одної й побалакати за (дружня) вечерею.
Прибігла хатня мишка до лісової на гостину. Лісова миша кашу зварила. Поклала і пшеничні зернятка, і ліщинові горішки, і гарбузове насіннячко, і міцні жолуді. Їсть хатня мишка кашу, не смакує їй та їжа. Хоч плач. З’їла трохи, а потім каже:
— Яка смакота! Наїлася досхочу́! Дякую красно! Але час мені додому верта́ти, — і побігла.
Наступного дня лісова миша прибігла до (хатня) мишки. Дісталися вони до (верхня, порожня) полиці (синя) шафи. А там, біля (задня) стінки, миска з їжею стоїть. Ласують миші й окрайцем (житня) булки, і шматочком (домашня) ковбаски, і дрібкою (вчорашня) сирної запіканки. Не подобаються лісовій миші наїдки. Не хоче вона жирну їжу до рота брати.
— Смачнюще все яке, — каже. — Щиро дякую! На­їлася досхочу´! — і побігла додому в ліс.

Що буде далі? Придумай кінцівку.

Майбутня мандрівка, давня історія, порожня діжка, передня лапка, середня смужка, теперішня подія.