§ 5. Культура України в повоєнний період

З інформації Міністерства державної безпеки про штучний голод в УРСР (грудень 1947 р.)

Наводяться уривки з листів і висловлювання громадян з Полтави: «Життя в Полтаві дуже важке. Дуже багато людей пухне... не знаю, як дожити до врожаю».
Із висловлювання робітника вагонного депо станції «Полтава»: «Ось дочекались врожаю, а хліб від нас вивозять в інші країни... нам знову доведеться голодувати».
Із листа демобілізованого червоноармійця з Одеси: «Із продуктів нічого не одержую, становище кошмарне, а дітись ніде. Із такою великою сім’єю їхати без грошей нікуди. Воював чотири роки, нагороджений орденами і медалями. а ось після війни нікому не потрібен».

Працюємо в парах. Запропонуйте прикметники, що характеризують настрій місцевого населення. Із чим це було пов’язане? Які факти свідчать про штучний характер голоду 1946—1947 рр.?

Із постанови ЦК КП(б)У «Про журнал “Вітчизна”» (4 жовтня 1946 р.)

ЦК КП(б)У зазначає, що літературно-художній журнал «Вітчизна» — орган Спілки радянських письменників України — ведеться зовсім незадовільно.
Редакція «Вітчизни» (відповідальний редактор Ю. Яновський) не виконала постанови ЦК КП(б)У від 16 жовтня 1945 р., яка зобов’язала редакцію в найкоротший термін усунути серйозні помилки, що були наявні в журналі «Українська література», і рішуче піднести ідейно-художній рівень журналу. Замість цього редакція ще більше поглибила хиби і помилки журналу, надаючи місце на своїх сторінках художнім творам і статтям, у яких проповідуються буржуазно-націоналістична ідеологія, міщансько-обивательські погляди на життя, аполітичність і вульгарність. Редакція «Вітчизни» систематично надавала свої сторінки для пропаганди буржуазно-націоналістичної ідеології, у статтях і художніх творах ряду письменників і літературознавців, надрукованих у «Вітчизні», у дусі буржуазно-націоналістичних концепцій Грушевського і Єфремова перекручувалася й спотворювалася історія української літератури, проповідувалася національна обмеженість, ідеалізувалися пережитки старовини в побуті та свідомості людей.

Працюємо в парах. Обговоріть і дайте відповіді на запитання. 1. У чому звинувачували редакцію журналу «Вітчизна»? 2. Про які тенденції політики імперського керівництва щодо української культури свідчила ця постанова?

З редакційної статті журналу «Більшовик України» «До кінця ліквідувати буржуазно-націоналістичні перекручення історії України» (серпень 1947 р.)

...Історична наука завжди була одним з могутніх засобів у руках більшовицької партії в ідейному вихованні трудящих...
Проте... незважаючи на своє тридцятирічне існування, Інститут історії України не розробив і не видав науково витриманої марксистсько-ленінської історії України. Праці Інституту... зокрема «Короткий курс історії України» під редакцією С. М. Білоусова, К. Г. Гуслистого, М. Н. Петровського, М. І. Супруненка, Ф. О. Яструбова; «Нарис історії України» під редакцією К. Г. Гуслистого, Л. М. Славіна, Ф. О. Яструбова; перший том «Історії України» під редакцією М. Н. Петровського... містять в собі грубі помилки та перекручення буржуазно-націоналістичного характеру.
Працівники Інституту запозичили у буржуазно-націоналістичних істориків Антоновича, Грушевського та інших основні положення, що... призвело до відродження... буржуазно-націоналістичних настанов у питаннях історії України...

1. Як у документі охарактеризовано роль історичної науки в Радянському Союзі? 2. У чому звинувачуються вчені-історики? 3. Чи справедливою є критика? 4. Якими, на вашу думку, є основні завдання історичної науки?