Плани-схеми та характеристики різних форм роботи з підручником

Як працювати з параграфом підручника

1. Повністю прочитайте параграф, для того щоб скласти загальне уявлення про його зміст.
2. Опрацюйте подані до параграфа джерела. Розгляньте ілюстрації та прочитайте підписи до них. З’ясуйте значення слів і термінів, які вам незрозумілі. 
3. За потреби складіть розгорнутий план до параграфа — він полегшить підготовку до уроку.
4. Спробуйте пов’язати матеріал параграфа з інформацією, яку ви отримали на уроці.
5. Якщо в тексті є посилання на зміст вивчених раніше параграфів, перегляньте їх.
6. Якщо після опрацювання параграфа у вас виникають питання або ви не згодні з наведеним тлумаченням деяких понять, оціночними судженнями тощо, зверніться до додаткової літератури.
7. Для того щоб зрозуміти, чи добре ви засвоїли матеріал параграфа, спробуйте викласти його зміст, не користуючись підручником. Можна зробити це, спершу спираючись на складений план, а потім без нього.
8. Підготуйте відповіді на запитання до параграфа та виконайте завдання.

Як працювати в парі

1. Об’єднайтеся в  пари. партнера/партнерку.
2. З’ясуйте зміст завдання, яке вам необхідно виконати. У разі його нерозуміння порадьтеся в парі або зверніться по допомогу до вчителя/вчительки.
3. Опрацюйте матеріал, запропонований для виконання завдання.
4. Обговоріть із партнером/партнеркою свої міркування щодо виконання завдання. Не перебивайте одне одного. Не намагайтеся нав’язати свою точку зору.
Якщо ви не розумієте якусь думку, попросіть її пояснити.
5. За результатами обговорення один із партнерів презентує спільне рішення.

Як працювати в малій групі

1. Сформуйте групу та розподіліть обов’язки й повноваження. Виберіть того, хто інформуватиме клас про результати роботи групи.
2. Ознайомтеся із завданням, яке вам необхідно виконати.
3. Відповідно до обов’язків і повноважень, розподілених у групі, виконайте завдання. Не забувайте про дотримання толерантності до думок інших і взаємну відповідальність за роботу групи.
4. Ознайомте клас із результатами виконання завдання. За наявності різних точок зору повідомте про них.
5. Заповніть оцінний лист роботи в групі. 

ОЦІННИЙ ЛИСТ РОБОТИ В ГРУПІ
Кожен показник оцінюється від 0 до 2 балів.

Як проаналізувати відповідь однокласника (однокласниці)

Аналізуючи відповідь однокласника/однокласниці, доцільно орієнтуватися на такі показники:
1. Повнота і правильність викладу матеріалу.
2. Розуміння головних ідей, уявлень та вміння їх сформулювати.
3. Необхідна образність та емоційність.
4. Використання під час розкриття змісту питання відповідних понять і термінів.
5. Застосування відповідних прикладів та їх доцільність.
6. Послідовність і логічність відповіді — дотримання певного плану викладу питання та обґрунтованість висновків.

Як підготувати повідомлення (усний або письмовий виступ з аргументацією)

1. Прочитайте в підручнику матеріал, до якого вам необхідно скласти повідомлення/виступ з аргументацією.
2. Складіть орієнтовний план своєї розповіді. 
3. Доберіть джерела, за якими ви будете її готувати.
4. Опрацюйте джерела, за потреби внесіть уточнення до орієнтовного плану повідомлення.
5. За планом запишіть зміст повідомлення або його основні положення для усного виступу.
6. Переконайтеся в послідовності логічності й обґрунтованості свого викладу.
7. За доцільності підберіть ілюстративний матеріал, слайди для візуальної демонстрації основних положень повідомлення.
8. Під час виступу з повідомленням не забувайте про виразність і правильність мови, намагайтеся говорити чітко й зрозуміло.

Як підготувати навчальний проєкт

Навчальний проєкт — самостійне ґрунтовне вивчення певної проблеми з наступною презентацією (захистом) результатів роботи.

Етапи роботи

1. Підготовка до роботи над проєктом.
2. Вибір теми.
3. Визначення мети й завдань проєкту.
4. Пошук інформації різними способами.
5. Виконання завдань проєкту.
6. Підготовка до захисту проєкту.
7. Захист проєкту.
8. Аналіз результатів проєктної роботи.

Як проводити дискусію

Дискусія — обговорення будь-якого суперечливого питання, проблеми, у процесі якого стикаються різні, часто протилежні точки зору.

1. Під час дискусії дотримуйтеся правил:
    1) Необхідно критикувати ідеї, а не людей, що їх висловлюють.
    2) Мета дискусії полягає не в тому, щоб визначити переможця, а в тому, щоб дійти згоди.
   3) Усі учасники дискусії мають бути залучені до обговорення питань.
   4) Кожна людина має рівні право й можливість висловити свою думку.
   5) Виступи мають відбуватися організовано за дозволом учителя/учительки.
   6) Будь-яка точка зору підлягає обговоренню та не може відкидатися без нього.
   7) Упродовж дискусії її учасники під впливом фактів та аргументів можуть змінювати свою позицію.
   8) Під час дискусії необхідно підбивати проміжні й остаточні підсумки.
2. Перш ніж виступати, чітко визначте, якою є ваша позиція. Переконайтеся, що ви розумієте сутність проблеми.
3. Не перебивайте одне одного.
4. Пам’ятайте, що найкращим способом доказу або спростування є досконала логіка, беззаперечні факти та аргументи.
5. Сперечайтеся чесно й відверто, намагаючись спростувати, а не викривити висловлювання інших людей.
6. Доводячи або спростовуючи думку, висловлюйтеся чітко й зрозуміло.
7. Якщо під час дискусії було доведено хибність вашої позиції, визнайте це.
8. Не використовуйте образливих висловлювань.
9. Завершуючи свій виступ, підбийте підсумки та сформулюйте висновки.

Як аналізувати діяльність історичного діяча (діячки)

1. Біографічні дані діяча (діячки): ім’я, прізвище, дата і місце народження, походження, сімейний стан.
2. Початок формування особистості діяча (діячки).
    1) Де і в яких умовах жив(-ла), зростав(-ла), виховувався(-лася).
    2) Вплив середовища й оточення на формування його (її) поглядів.
3. Риси характеру й особистості діяча (діячки).
    1) Вплив рис характеру й особистості на його (її) діяльність.
    2) Ваше ставлення до цих рис характеру й особистості діяча (діячки).
4. Діяльність.
    1) Перелік основних справ за сферами діяльності.
    2) Досягнення і невдачі в діяльності та їх причини.
    3) Ставлення сучасників до діяльності цієї особи з поясненням, чому воно було саме таким.
    4) Результати, наслідки та значення цієї діяльності для сучасників і нащадків.
5. Оцінка діяльності.
    1) Думки вчених про діяча (діячку).
    2) Ваша аргументована думка про діяча (діячку), засоби досягнення цілей.

Як аналізувати текстове джерело історичної інформації

1. З’ясуйте походження джерела: хто його автор, коли він жив.
2. Що являє собою джерело за змістом і формою (уривок із наукового або філософського тексту, твору художньої літератури, словникова стаття, повідомлення засобів масової інформації, афоризм тощо).
3. Прочитайте наведений у підручнику матеріал із тієї проблеми, якої стосується джерело.
4. З’ясуйте зміст завдання й мету вашого аналізу джерела:
    1) ілюструвати й поглибити розглянутий за підручником матеріал;
    2) доповнити й конкретизувати знання;
    3) ознайомитися з різними, а інколи й протилежними точками зору на якесь питання чи проблему.
5. Прочитайте текст джерела і визначте:
    1) значення понять і термінів, що містяться в ньому;
    2) особливості світоглядної позиції автора джерела;
    3) головну думку автора джерела;
    4) аргументацію, яку використовує автор для її обґрунтування;
    5) переконливість аргументації, власне ставлення до цієї точки зору.
6. Спробуйте виконати завдання до джерела. Якщо ви не можете цього зробити, з’ясуйте, що вам заважає.
   1) Зверніть увагу на те, як сформульовано завдання; можливо, ви не зрозуміли поставленого завдання.
  2) Прочитайте уважно текст джерела, звертаючи увагу на зміст окремих речень.

Як аналізувати візуальне джерело історичної інформації

1. Прочитайте підпис до ілюстрації. У разі, якщо він містить підпис автора/авторки, дізнайтеся про нього/неї за додатковими джерелами.
2. Пригадайте, що вам уже відомо про події, зображені на ілюстрації.
3. Опишіть зображене на ввізуальному джерелі інформації, використовуючи відповідну термінологію (ліворуч, праворуч, згори, знизу, на першому плані, на другорядному плані, тощо). 
4. Які нові знання порівняно з наявними ви можете отримати за ілюстрацією? 
5. Які почуття викликає у вас зображене й чому? 
6. Якщо до ілюстрації запропоновано завдання, виконайте їх. 

Як скласти план

1. Уважно прочитайте текст, до якого вам треба скласти план.
2. Виберіть із нього лише той матеріал, який відповідає темі плану.
3. Поділіть текст на логічно завершені частини, знайдіть у кожній із них головну думку, чітко сформулюйте та запишіть їх.
4. Дайте назви частинам тексту.
5. Перш ніж записати план у зошит, перевірте, чи всі основні ідеї тексту знайшли в ньому відображення.

Як навчитися розуміти основні поняття і категорії

1. Уважно прочитайте формулювання поняття.
2. Якщо формулювання містить терміни й слова, у розумінні яких ви не впевнені, то з’ясуйте їхнє значення за відповідними словниками (тлумачними, іноземних слів, спеціальними тощо).
3. Проаналізуйте наведене визначення поняття за його складом.
    1) Установіть той центральний змістовий елемент, без якого воно втратить сенс.
    2) Визначте складові, які доповнюють і конкретизують центральний елемент.
4. З’ясуйте, у якому розумінні використовується поняття (широкому, вузькому, спеціальному, із позицій певного історичного типу світогляду тощо).
5. Порівняйте формулювання, яке ви аналізуєте, з іншими визначеннями цього поняття. При цьому пам’ятайте, що необхідно порівнювати аналогічні розуміння цього поняття.
6. Спробуйте сформулювати власне визначення поняття в цілому або тих його окремих частин, що здаються вам важкими для запам’ятовування. Поміркуйте, чи змінить ваше визначення зміст поняття.
7. Установіть, якими є характерні риси й особливості поняття.

Як  працювати на практичному занятті

1. Ознайомтеся з темою практичного заняття
2. Зясуйте мету заняття й засоби, за допомогою яких її планується досягти.
3. Виконайте завдання для підготовки до заняття. 
4. Повторіть матеріал, який рекомендовано повторити до заняття.
5. На занятті уважно працюйте над завданнями індивідуально, у парах або групах, аналізуйте матеріали до занять, підготовлені вчителем/вчителькою та однокласниками/однокласницями. 
6. Завершуйте роботу на занятті, зясуйте, якою мірою реалізованео мету заняття і як воно сприяло розвитку ваших навчальних компетентностей. 

Як підготуватися до семінару

Семинар — вид навчальних занять, побудований на самостійному вивченні учнями за завданням викладача/викладачки окремих питань, проблем, тем із підготовкою повідомлень і доповідей із їх подальшим спільним обговоренням.

1. Ознайомтеся з темою семінару, питаннями та проблемами, запропонованими для обговорення на ньому.
2. Прочитайте відповідний теоретичний матеріал у підручнику.
3. Опрацюйте запропоновану додаткову літературу. Доцільно законспектувати ті фрагменти, які стосуються поблем семінару.
4. Особливо зверніть увагу на наявність різних точок зору щодо проблем, запропонованих для обговорення. Проаналізуйте їх зміст та аргументацію.
5. Визначте, якою є ваша особиста точка зору стосовно проблеми семінару. Поміркуйте над рівнем її обґрунтованості.
6. Якщо ви не готуєте повідомлення до семінару, варто продумати запитання, які ви бажаєте поставити доповідачам, або можливі доповнення.
7. Підготуйте відповіді на пізнаввальні завдання, винесені до обговорення. Можна скласти власні завдання й запропонувати вирішити їх учасниками семінару.

Як порівнювати різні точки зору на певні питання чи проблеми

1. Визначте зміст кожної позиції.
2. Спробуйте зясувати, на що спирався кожен автор, обґрунтовуючи свою точку зору. 
3. Проаналізуйте наведені аргументи, логіку наведених доказів та об’єктивність висновків за обома позиціями.
4. Зробіть свій вибір на користь однієї з точок зору або сформулюйте власну, альтернативну позицію. Обгрунтуйте свій вибір.

Як скласти ментальну карту

Ментальна карта — спосіб подання інформації у візуальній формі, тобто у формі, розрахованій на зорове сприйняття. Це дозволяє краще засвоїти та систематизувати матеріал.

1. Розпоччніть створення карти з основної думки, теми, яку розташуйте в центрі аркуша. 
2. Від центру теми в усі боки накресліть лінії, які пов’язують головну тему з підтемами. Це буде перший рівень.
3. Від підтеми намалюйте додаткові лінії, які ведуть до більш дрібних складових теми (другий рівень) і т.д. 
4. Над лініями записуйте ключові слова, робіть малюнки.
5. Не переходьте до третього рівня складових елементів теми, поки не завершено другий. Не створюйте карту більше ніж на трирівні.
6. Використовуйте окремі слова замість довгих речень. 

Як скласти тези

Тези — коротко сформульовані основні положення статті, есе, повідомлення, доповіді, стислий письмовий виклад основних думок джерела без пояснень, ілюстрацій та посилань.

1. Прочитайте текст, до якого вам необхідно скласти тези.
2. Зясуйте значення слів і термінів, що вам незнайомі. 
3. Розпочинайте складати тези лише тоді, коли ви зясували зміст тексту загалом і його головну думку. 
4. Визначте в тексті основні положення, що є ланками логічного ланцюжка, за допомогою якого автор послідовно розкриває свою думку.
5. Сформулюйте тези своїми словами (це сприяє кращому розумінню тексту), а потім запишіть їх. 

Як розв’язати пізнавальну задачу

Задача — питання, що вмагає пошуку рішення за відомими даними з дотриманням певних умов.

1. Уважно ознайомтеся зі змістом пізнавальної задачі.
2. Зяуйте, що саме і з дотриманням яких умов ви маєте викконати.
3. Пригадайте зміст відповідного матеріалу в підручнику.
4. Зверніть особливу увагу на наведені в умовах задачі поняття, терміни або прізвища відомих особистостей. Зясуйте, що ви занєте про них.

Як написати есе

Есе — прозовий твір невеликого обсягу й вільної композиції, що виражає індивідуальні враження та міркування з конкретного приводу або питання й свідомо не претендує на вичерпну відповідь.

1. Ознайомтеся з матеріалом, за яким (або використовуючи який) вам необхідно підготувати есе.
2. Продумайте, які думки та ідеї ви прагнете висловити у своєму есе та в якій формі.
3. Дотримуйтеся рекомендованої структури есе:
    1) Вступ (орієнтовно 1 абзац) має розкрити головну ідею есе, що відповідає темі. 
    2) В основній частині (орієнтовно 2 абзаци) викладаються аргументи, докази й пояснення на підтримку головної ідеї. 
    3) У висновках (орієнтовно 1 абзац) наводяться підсумкові думки щодо ідеї, яку було розкрито у творі.
4. Текст есе доцільно спочатку написати в чорновому варіанті, потім проаналізувати його зміст, композиційну будову, логічність, послідовність, внести необхідні зміни й записати остаточний варіант.