Розділ 2 «Функції»
Графік функції
Графіком функції називають фігуру, що складається з усіх точок координатної площини, абсциси яких дорівнюють значенням аргумента, а ординати — відповідним значенням функції.
Кутовий коефіцієнт
Кутовий коефіцієнт прямої — це коефіцієнт [latex]k[/latex] у формулі [latex] y = kx + b [/latex], що задає лінійну функцію, графіком якої є ця пряма.
Лінійна функція
Функцію, яку можна задати формулою виду [latex] y=kx+b [/latex], де [latex]x[/latex] — аргумент (незалежна змінна), [latex]k[/latex] і [latex]b[/latex] — деякі числа, називають лінійною функцією.
Числа [latex]k[/latex] і [latex]b[/latex] називають коефіцієнтами. Коефіцієнт [latex]k[/latex] ще називають кутовим коефіцієнтом.
Область визначення функції
Усі значення, яких може набувати незалежна змінна (аргумент), утворюють область визначення функції, її позначають [latex] D\left( y \right) [/latex].
Область значень функції
Усі значення, яких набуває залежна змінна (функція) при всіх значеннях аргумента з області визначення, утворюють область значень функції, її позначають [latex] E\left( y \right) [/latex].
Пряма пропорційність
Прямою пропорційністю називають функцію виду [latex]y = kx[/latex], де [latex] k\neq 0 [/latex].
Способи задання функції
Основні способи задання функції:
аналітичний;
табличний;
описовий;
графічний.
Функція
Функція — це залежність однієї змінної від іншої, при якій кожному значенню незалежної змінної ставиться у відповідність єдине значення залежної змінної.
Незалежну змінну називають аргументом, а залежну — значенням функції або функцією від цього аргумента.