Тарас Шевченко «Гамалія»
Х/ф «В бій ідуть тільки «старики»
50 років тому на екрани вийшла стрічка, знята на кіностудії імені О. Довженка, «В бій ідуть тільки «старики»». З одного боку, це одна з багатьох історій про Другу світову війну, яка звеличує подвиг військових льотчиків, а з іншого – це цікавий приклад демонстрування любові до своєї країни в тих умовах, коли за це можна було втратити все. Режисером й автором сценарію стрічки був відомий український митець Леонід Биков. Він сам і зіграв у стрічці головну роль командира «співочої» льотної ескадрильї Титаренка. У 70-ті роки минулого століття тодішня влада посилила політику знищення української культури.
Авторам фільму заборонили робити український дубляж, проте, на щастя, не вилучили епізодів, у яких головний герой каже своїм бойовим побратимам: «Як же ви не помітили – ми ж сьогодні над моєю Україною билися… де і повітря інше, а небо блакитніше і земля зеленіша!» Понад те, у фільмі збереглися навіть українська пісня «Ніч як місячна…» та згадка про пісню «Ой у лузі червона калина» (хоча щодо цієї останньої досі точаться дискусії, чи то таки та сама пісня січових стрільців, чи інша зі схожими словами, адже мотив герой фільму наспівує дещо інший). Хоч би там як, а Леонід Биков прагнув увиразнити, наскільки це було можливим, аби не поставити вихід стрічки під загрозу, національну належність свого героя. А фраза «Будем жити!», яка не раз звучить у фільмі з вуст військових льотчиків, у контексті Шевченкового «Брати, будем жити…» звучить як гасло незнищенності й непереможності українського воїнства, що має славну традицію у віках.
Про переклади творів Тараса Шевченка мовами світу
Літературні твори Тараса Шевченка всесвітньо відомі, їх переклали 147 мовами світу, й вони стали невіддільною частиною національної культури багатьох народів.
Ознайомлення з літературною спадщиною Тараса Шевченка за кордоном почалося ще за життя поета і згодом набуло там великого розмаху. У 1840-х роках з'явилися перші відгуки про Шевченкові твори в польській і чеській критиці. Але широкий і цілеспрямований інтерес до поезії Шевченка почав формуватися серед слов'янських народів наприкінці 1850-х—60-х років, свідченням цьому є значна кількість присвячених йому статей і перші переклади його творів польською, чеською і болгарською мовами.
На початку XX століття Західна Європа та Америка мали можливість ширше ознайомилися з творчістю автора «Кобзаря». У зв'язку з відзначенням у 1911 і 1914 роках ювілеїв Шевченка з'явилися ґрунтовні праці про його творчість, західноєвропейськими мовами вийшли перші високохудожні переклади його творів.
Твори Шевченка перекладено всіма слов'янськими мовами, а також грузинською, вірменською, казахською, узбецькою, німецькою, англійською, французькою, данською, новогрецькою, іспанською, хінді, японською, в'єтнамською, корейською, румунською, італійською, угорською, малайською, бенгальською. Адже він часто звертався до національно-визвольної тематики не лише українського народу, показуючи цим потребу боротьби окремих осіб не лише як громадян певної держави, а як індивідуумів. Велика різноманітність перекладів творів Шевченка в світі стала прикладом його світового визнання, пошани та зацікавленості серед представників різних національностей.
Мовами народів Індії було здійснено 22 переклади «Заповіту». З 1920-х років здійснюються переклади творів Шевченка у Китаї, нинішній «Кобзар» китайською мовою містить понад 80 творів. В'єтнамський поет By Куан Фуонг відзначив, що «поезія Шевченка близька і зрозуміла всім волелюбним народам світу, вона нині наснажена високою моральною силою, його твори кличуть усіх поневолених до боротьби за свою свободу».
(За матеріалами Вікіпедії)
Фрагмент поеми «Гамалія» українською та його переклад англійською
«Наш отаман Гамалія,
Отаман завзятий,
Забрав хлопців та й поїхав
По морю гуляти,
По морю гуляти,
Слави добувати,
Із турецької неволі
Братів визволяти.
Ой приїхав Гамалія
Аж у ту Скутару,
Сидять брати-запорожці,
Дожидають кари.
Ой як крикнув Гамалія:
«Брати, будем жити,
Будем жити, вино пити,
Яничара бити,
А курені килимами,
Оксамитом крити!»
Вилітали запорожці
На лан жито жати,
Жито жали, в копи клали,
Гуртом заспівали:
«Слава тобі, Гамаліє,
На весь світ великий,
На весь світ великий,
На всю Україну,
Що не дав ти товариству
Згинуть на чужині!»
«Our ataman Hamaliya
Is a chieftain daring,
His good crew he took acruising
Asea for an airing;
Asea for an airing,
Fame and fortune sharing,
Freeing brothers from the prison
Where they were despairing.
To Skutari Hamaliya
Boldly went afaring.
There our Cossack lads in irons
Sat for death preparing.
‘Brothers!’ called out Hamaliya,
The lads liberating,
‘Life awaits you, celebrating,
Turks exterminating,
Our Cossack camps with tapestries
And silks decorating!’
Swiftly came the Cossacks flying
The harvest to gather;
Stoutly reaping, corpses heaping,
They sang all together:
‘Glory to you, Hamaliya,
O’er Ukraine’s wide spaces,
O’er Ukraine’s wide spaces
Your name will be cherished
That you didn’t let the Cossacks
In slavery perish.’»
Завантажити Хрестоматію Модуль 4.5