§ 7. Людина
й сонце

У 5 класі ви вивчали, що світло — це різновид енергії. Разом із цим, світло є різновидом коливань. Але в цьому разі коливається не речовина, а електричне й магнітне поля.

Інфрачервоні та ультрафіолетові промені око людини побачити не може.
Попри те що ультрафіолетові промені не можна побачити, люди використовують їх для виявлення таємного — того, що за звичайного освітлення побачити неможливо.

Видиме світло для людини зазвичай не шкідливе. А от ультрафіолет може бути дуже небезпечним.

Значне опромінення шкіри ультрафіолетом спричиняє її запалення, вона червоніє. Для захисту від ультрафіолету в шкірі утворюється спеціальний пігмент — меланін. Унаслідок накопичення цього пігменту шкіра набуває темнішого кольору. Це ми називаємо засмагою. Тож засмага — це захисна реакція організму від запалення внаслідок опромінення ультрафіолетом.
1903 року данський лікар Нільс Фінзен здобув Нобелівську премію за доведення можливості лікувати сонячним світлом деякі захворювання. Відтоді й донедавна засмага стала ознакою здоров’я й навіть елементом моди.
Проте нині відомо, що надмірна дія ультрафіолету може бути небезпечною для здоров’я людини.

Від Сонця до нашої планети потрапляють також інфрачервоні, або теплові, промені. Саме вони зігрівають Землю, не дають їй перетворитися на космічну крижину. Утім, разом з іншими чинниками, інфрачервоні промені здатні спричинити надмірне перегрівання нашого тіла. Для охолодження тіла людина пітніє, і організм втрачає воду. За тривалого перегріву може статися тепловий удар, що є небезпечним станом. Ознаками теплового удару є млявість, слабкість, нудота, головний біль, запаморочення. Тому у спекотну погоду слід уникати перебування на відкритому сонці та вживати багато води. У разі виникнення ознак теплового удару треба забезпечити охолодження тіла й звернутися до лікаря.

Завдяки цьому шару атмосфера повністю поглинає ультрафіолет типу С і в 100 разів послаблює промені УФ-B. До поверхні Землі потрапляє найменш небезпечний УФ-А та незначна частина УФ-B. Проте цієї кількості вистачає для того, щоб шкіра людини набувала темного кольору, особливо в місцевості поблизу екватора.
Україна розташована в помірному поясі, тому до поверхні потрапляє не так багато ультрафіолету, як у тропічних широтах. Проте влітку ми часто перебуваємо на сонці без одягу, зокрема, під час відпочинку. Якщо ви плануєте тривалий час бути на відкритому сонці, особливо на узбережжі водойм, заздалегідь подбайте про захист шкіри.

Сьогодні відомо, що під дією ультрафіолету, а саме УФ-В, у шкірі утворюється не лише темний пігмент, а ще й вітамін D.
У дорослому, а особливо в дитячому віці нестача вітаміну D може спричинити багато розладів. Тому необхідно бути хоча б кілька годин на день поза приміщенням. Уникаючи надмірної дії ультрафіолету, можна перебувати в тіні дерев, туди також потрапляє певна частка променів УФ-B.

Більшість ссавців мають волосяний покрив. Люди в ході еволюції його майже втратили, тому вимушені були пристосовуватися до дії сонячного світла. Колір шкіри — це адаптація людей до існування в умовах різної освітленості.
Світлошкірим людям у сонячних регіонах загрожують опіки шкіри. А для темношкірих людей у північних регіонах є небезпека нестачі вітаміну D. Тож люди, які переселилися в давні часи на Північ Європи, поступово «втратили» темну шкіру. Світлий колір шкіри надає можливість людям повніше використовувати ультрафіолет і отримувати достатню кількість «сонячного» вітаміну.