Повернення до витоків музичного мистецтва

Продовжуємо нашу музичну подорож і завітаємо до Африки. Це дивовижний і чудовий континент із самобутньою культурою, давніми традиціями і яскравим мистецтвом. Він зберігає чимало загадок і таємниць.

Ритми є основою африканської музики. Вони доволі складні: в ансамблі музикантів можуть звучати одночасно різні барабани, створюючи складний ритмічний візерунок.

Перкусія — звучання ударних інструментів, що вплітається в ритмічну структуру музичного твору (пісенного, танцювального).

До перкусійних інструментів належать кастаньєти, дзвіночок, трикутник, барабани, бубон, калімба, маракаси, шекере та ін. Також вирізняють тілесну перкусію — плескання в долоні, клацання пальцями, притупування.

Барабан джембе — один із найвідоміших африканських інструментів. На ньому грають почергово обома долонями. На рахунок один-два-три-чотири плескають по мембрані із різною швидкістю та силою. На джембе можна отримати три основні тони: долонею по центру барабану — басовий (гучний, низький), пальцями по краю — відкритий (легкий, високий) та долонею й пальцями — плеск (приглушений, короткий, високий).

Музична культура Африки досі зберігає зв’язки з прадавнім мистецтвом. До найпоширеніших жанрів музики африканських народів належать трудові, героїчні, мисливські, колискові пісні. Будова цих творів відрізняється від європейських. В африканських піснях хор (а він зазвичай складається з глядачів обрядового дійства) повторює мелодію і текст за солістом/солісткою.

Танець в Африці — це злиття напруженого ритму і стрімкого руху. Він є обов’язковим елементом ритуалу (військового, мисливського, землеробського та ін.).
За традицією, виконання танців має згуртувати громаду племені, тож у них беруть участь багато виконавців/виконавиць, відповідно до змісту ритуалу.

Зелене слоненя