Пори року в народних піснях

У давнину наші пращури слов’яни уявляли рік у вигляді великого кола, яким керує могутній бог-коваль Сварог. Вважалося, що саме він визначав зміну пір року, посилав на землю тепло, дарував їй родючість, наповнював життєдайною силою. Саме він подарував людям ярмо та плуг, навчив обробляти ниву.
Свій календар давні слов’яни називали Сварожиче коло.

Календарно-обрядова пісенність

Кожна пора року в народній творчості відображена в обрядах, які, безумовно, супроводжувалися піснями. Українські календарно-обрядові свята поділяються на чотири цикли: зимовий, весняний, літній та осінній.

Зимовий цикл свят сповнений веселощами та радістю. Святкову обрядовість цієї пори супроводжують пісні, в яких звучать побажання добробуту, здоров’я, щастя.

Весняний цикл має особливе значення. Цей період є пробудженням природи й початком землеробства. Тож головною темою пісень є вітання красуні Весни.

Літній цикл обрядових свят найрізноманітніший. Особливою чарівністю визначаються купальські свята. Пісні вирізняються лагідною наспівністю.

Осінній цикл відкривають жниварські обряди — зажинки, жнива та обжинки. У піснях уславлюється дружна праця хліборобів, вшановується багатий урожай.

Музичний клас

Чи не той то Омелько, (Двічі)
Чи не той то Омелько, /
Що жне жито потихеньку? / Двічі.

Цілу жменю до смерку, (Двічі)
Чи не той то Омелько /
Жне Омелько в холодку? /Двічі.

Він нажав півснопа, (Двічі)
Чи не той то Омелько /
Та й говорить: «О, копа!» /Двічі.

Він нажав цілий сніп, (Двічі)
Чи не той то Омелько /
Та й говорить: «Десять кіп». /Двічі.

А як сяде за обід, (Двічі)
Чи не той то Омеля /
Із Омелька ллється піт. /Двічі.

Пообідавши, Омеля (Двічі)
Чи не той то Омеля /
Завалиався спать в постелю. /Двічі.

Він до танцю охочий, (Двічі)
Чи не той то Омеля, /
А робити ох не хоче! /Двічі.

Чи нетой то Омелько,
Що жне жито помаленьку?