§ 42. Географічна оболонка — найбільший природний комплекс Землі

Під час прогулянки подивіться навколо себе. На будь-якій ділянці Землі наявні всі компоненти (складові) природи: гірські породи, рельєф, атмосферне повітря, води, ґрунти, рослини й тварини. Усі вони пов’язані між собою та впливають один на одного. Поєднання природних компонентів на певній території створює різноманіття природних комплексів, кожному з яких властиві свої особливості.

Слово «комплекс» у перекладі з латинської мови означає «зв’язок», «поєднання». Природний комплекс — це поєднання компонентів природи, які взаємодіють між собою та утворюють єдину систему. Усі компоненти природи в природному комплексі тісно взаємо­пов’язані. Зміна одного з них призводить до зміни всього природного комплексу.

Найбільшим природним комплексом, який охоплює всю планету, є географічна оболонка. У її межах взаємодіють нижні шари атмосфери, верхня частина літосфери, гідросфера й біосфера. У складі кожної оболонки можна побачити присутність інших сфер. Так, наприклад, повітря атмосфери проникає у воду та гірські породи. Вода випаровується в атмосферу, просочується в земну кору, розмиває та розчиняє гірські породи. Частинки гірських порід потрапляють в атмосферу та воду. Живі організми населяють оболонки Землі та перетворюють їх. Таким чином між оболонками постійно відбувається обмін речовин та енергії. Основний «двигун» процесів, що відбуваються в географічній оболонці, — сонячна енергія. Частину енергії географічна оболонка також отримує із земних надр.

Межі географічної оболонки збігаються з межами біосфери. Верхньою межею географічної оболонки, як і біосфери, є озоновий шар. Нижню межу зазвичай проводять на глибині декількох кілометрів, там, де ще зустрічаються бактерії. Таким чином, загальна потужність географічної оболонки становить лише 30—40 км.

Головною властивістю географічної оболонки є її цілісність. Це означає, що всі частини, які входять до її складу, взаємопов’язані та взаємозалежні. Кожен із компонентів, розвиваючись за своїми законами, впливає на інші компоненти і в той самий час залежить від них. Цілісність географічної оболонки підтримується загальним кругообігом речовин — процесом перетворення і переміщення речовин у природі. Загальний кругообіг складається з декількох взаємозалежних кругообігів. Про один із них — кругообіг води — ви вже знаєте. Проте існують й інші кругообіги, наприклад біологічний, кисню, карбону тощо.

Для географічної оболонки характерна ритмічність природних процесів. Ритмічними називаються явища, що повторюються з певною періодичністю. Життя на Землі підпорядковане різним ритмам. Найвідоміші — добовий і річний ритми. Існування добового ритму пов’язане з обертанням Землі навколо своєї осі. Земля робить один оберт навколо своєї осі за 24 години. За цей час відбувається зміна дня і ночі. Це явище має важливе значення для всіх процесів, що відбуваються на планеті. Природа Землі залежить від добового й річного ритмів, що позначається на тепловому режимі літосфери, гідросфери, атмосфери й життєдіяльності організмів.

Наступна властивість географічної оболонки — зональність. Як вона проявляється? Пригадайте, як залежно від надходження сонячної енергії на земну поверхню на різних широтах (від екватора до полюсів) змінюються такі важливі компоненти природи, як кліматичні умови, ґрунти, рослинність, тваринний світ. Це прояв широтної (горизонтальної) зонально­сті. Ті самі компоненти змінюються з висотою в горах — від підніжжя до вершини. Це теж зональність, тільки вертикальна. Її називають вертикальною (висотною) поясністю.

Вивчення властивостей географічної оболонки може допомогти людям запобігти катастрофічним змінам, спричиненим по­рушенням зв’язків між компонентами природи, та зупинити їх.