§ 40. Біосфера

Планета Земля — єдине відоме нам місце у всесвіті, де існує життя. Освоюючи Землю протягом мільйонів років, живі організми створили найунікальнішу оболонку нашої планети — біосферу.

Порівняно з іншими оболонками потужність шару життя на Землі зовсім мала — лише декілька десятків кілометрів. Це обумовлено тим, що існування організмів залежить від багатьох умов: температури, освітлення, наявності кисню, води тощо. В атмосфері такі умови спостерігаються до висоти 8—10 км. Верхньою межею поширення живих організмів в атмосфері є озоновий шар. У гідросфері організми населяють усі товщі вод суходолу та Світового океану. Нижня межа біосфери проходить у літосфері на глибинах 3—5 км.

Найбільше організмів живе біля земної поверхні. Саме тут склалися найкращі умови для життя: сприятлива температура, достатня вологість повітря, потрібна кількість кисню та поживних речовин.

Таким чином, до складу біосфери входять усі живі організми, нижня частина атмосфери, уся гідросфера та верхня частина літосфери.

Біосфера — унікальна «лабораторія», кожен компонент якої має своє призначення.

«Живим» компонентом біосфери є органічний світ Землі. Він дуже різноманітний. Зараз нам відомо приблизно 1,5 млн видів тварин, майже 350 тис. видів рослин, понад 100 тис. видів грибів, велика кількість різновидів бактерій. Усі живі організми тісно пов’язані між собою.

Рослини створюють органічні речовини з неорганічних, виділяючи кисень. Цей процес називається фотосинтезом.

Організми використовують кисень для дихання. Тварини харчуються рослинами або іншими тваринами. Бактерії розкладають залишки відмерлих рослин і тварин, перетворюючи їх на прості неорганічні речовини. Так відбувається безперервний кругообіг речовин у біосфері.

Біосфера весь час взаємодіє з іншими компонентами — оболонками Землі. Рослини сформували сучасний газовий склад атмосфери. І сьогодні роль рослин у виробництві кисню величезна.

Ви вже знаєте про те, що живі організми перетворюють земну кору: беруть активну участь у вивітрюванні гірських порід, формуванні нових форм рельєфу, утворенні осадових гірських порід (кам’яного вугілля, крейди, вапняку тощо).

Важливим наслідком взаємодії живих організмів із земними оболонками стало формування ґрунту — верхнього родючого шару земної кори.

Немає такої ділянки земної поверхні, де б не мешкали живі істоти. Як їм вдається вижити і на засніжених вершинах гір, і в пустелях, і в глибинах океану? Для цього тварини і рослини мають різноманітні пристосування. Територію, у межах якої поширений певний вид рослин або тварин, називають ареалом. Заселення організмами певних ареалів має певні закономірності.

Найрізноманітніше царство рослин представлене в екваторіальних широтах, де для цього природою створені всі умови. Густі зарості є домівкою для багатьох видів тварин. Тут достатньо води та їжі. У тропічних широтах органічний світ бідний. Перепади температур, незначна кількість вологи прийнятні лише для певних видів рослин і тварин. У помірних широтах кількість опадів зростає, і це відразу позначається на рослинності — тут зосереджена значна частина лісових масивів планети. У лісах помірних широт багатий та різноманітний тваринний світ. Полярні широти через низькі температури майже позбавлені рослинності. У товщах снігу та льоду здатні вижити лише бактерії та де­які водорості. У горах із висотою стає холодніше, тому склад рослинного й тваринного світу також змінюється.

Усі живі організми, які мають цінність для людей, відносять до біологічних ресурсів.

Рослини задовольняють потреби людей у їжі, одязі, ліках тощо. Особливе значення мають лісові біологічні ресурси. Деревина — не тільки паливо та будівельні матеріали. Це також папір, картон, штучний шовк, ефірні олії та багато іншого. Згадаємо про біологічні ресурси Світового океану: щорічно з океанічних вод добувають мільйони тонн риби та морепродуктів.Усі живі організми, які мають цінність для людей, відносять до біологічних ресурсів.
Рослини задовольняють потреби людей у їжі, одязі, ліках тощо. Особливе значення мають лісові біологічні ресурси. Деревина — не тільки паливо та будівельні матеріали. Це також папір, картон, штучний шовк, ефірні олії та багато іншого. Згадаємо про біологічні ресурси Світового океану: щорічно з океанічних вод добувають мільйони тонн риби та морепродуктів.

Людина завжди користувалася тим, що дарувала їй біосфера. Однак втручання людини не залишилося непоміченим.

За останні 100 років значно зменшилися площі лісів, безконтрольно розорюються степи. Це призвело до знищення природного рослинного покриву та різкого скорочення кількості багатьох видів тварин. Окремі тварини зникли назавжди.

Втручання людини в процеси, що відбуваються в природі, досягло таких масштабів, що постало питання про збереження найбільш типових (еталонних) ділянок біосфери. Для цього у світі створена система біосферних заповідників. У наш час їх налічується понад 300. Зокрема, п’ять біосферних заповідників розташовані в Україні.

Кожен із нас свідомо чи несвідомо щодня користується доступними ресурсами біосфери. Тому наше завдання — якомога ощадливіше поводитися з ними, охороняти та відновлювати.