§ 38. Підземні води

Далеко не вся вода на Землі зосереджена на поверхні. Її величезні запаси сховані в надрах нашої планети.
Води, що розташовані у верхніх шарах земної кори, називають підземними.

Основне джерело поповнення підземних вод — атмо­сферні опади. Вода просочується через гірські породи після дощу або під час танення снігу. Для того щоб вона накопичувалася в товщах гірських порід, потрібні певні умови.

За здатністю пропускати воду гірські породи поділяють на водопроникні й водотривкі. Вода легко проходить крізь пісок, гравій, гальку. Ці гірські породи називають водопроникними. Непроникні для води — глина, граніт, піщаник. Вони належать до водотривких порід.

Верхні шари земної кори складені породами, які мають різну водопроникність.

Уявіть, що на поверхні певної місцевості залягають піски, які лежать на шарі глини. Під час дощу вода швидко проходить через порожнини між піщинками, але затримується на глині.

У такий спосіб найбільше води накопичується в шарі водопроникних порід, що розташований над водотривкими породами — тут утворюється водоносний шар. Якщо він має нахил, вода може текти вниз по схилу, утворюючи в місцях виходу на земну поверхню джерела.

У земній корі водопроникні й водотривкі шари часто чергуються. Це призводить до того, що підземні води в надрах опиняються на різних рівнях.

Найближче до земної поверхні розташовані сезонні підземні води — верховодка. Рівень верховодки залежить від погоди. Коли йдуть дощі й тане сніг, рівень верховодки піднімається, а якщо приплив води з поверхні припиняється, вона може висохнути.

На першому водотривкому шарі залягають ґрунтові води. Рівень ґрунтових вод залежить від розчленованості земної поверхні, погодних умов, близькості великих водойм. Ґрунтові води широко використовуються людиною. У сільській місцевості для цього будують колодязі.

Нижче першого водотривкого шару можуть залягати міжпластові води. Вони розташовуються між двома водотривкими шарами.

У місцях, де водотривкі шари увігнуті, бурять свердловини, і вода, що перебуває під напором, сама виходить на поверхню. Такі міжпластові води називають напірними, або артезіанськими.

Просочуючись крізь гірські породи, підземні води розчиняють багато солей та стають мінералізованими, або мінеральними. У районах вулканічної активності підземні води нагріваються та виходять на поверхню у вигляді гарячих джерел або гейзерів. Це термальні підземні води.

Прісні підземні води, у першу чергу міжпластові, як правило, є чистими, мають добрий смак і якість. У країнах із посушливим кліматом підземні води можуть бути єдиним джерелом питної води. Також підземні води використовують для роботи промислових підприємств, зрошення полів.

Особливу цінність становлять мінеральні та термальні джерела підземних вод, які мають лікувальні властивості.

Однак запаси підземних вод не безмежні. Поповнен­ня підземних вод відбувається дуже повільно, тому їх надмірне використання може призвести до вичерпання запасів. Небезпеку якості підземних вод несуть промислові та побутові відходи, мінеральні добрива. Тому підземні води слід ретельно оберігати від надмірного використання, стежити, щоб шкідливі речовини не потрапляли в ґрунт.