§ 35. Озера

Озерами називають природні водойми в замкнутих заглибленнях суходолу. Якщо ви були на березі озера, то напевно помітили, що вода в ньому здається стоячою. Дійсно, на відміну від річки, озеро — це природна водойма сповільненого водообміну.

Озер на суходолі величезна кількість. Серед них є прісні та солоні, мілкі та глибокі, маленькі та гігантські. Деякі озера навіть називають морями, як, наприклад, Каспійське та Мертве моря. Однак, на відміну від моря, озера не мають водообміну з океаном.

Розподілені озера нерівномірно. Найбільше їх у районах із вологим кліматом.

Для утворення озера потрібні дві умови: достатня кількість води та заглиблення поверхні суходолу. Звідки береться вода в озері? Як і річки, озера живляться дощовими, підземними, талими сніговими та льодовиковими водами. Водний баланс в озері можуть підтримувати річки, які в нього впадають. Коли вода в заглибленні накопичується швидше, ніж випаровується, утворюється озеро.

Заглиблення суходолу, у яких збирається вода, називають озерними улоговинами. За походженням улоговин розрізняють тектонічні, залишкові, вулканічні, заплавні, загатні, льодовикові, карстові та інші озера.

Тектонічні озера утворилися в місцях розломів та опускань земної кори. Як правило, вони мають витягнуту форму й великі глибини. Прикладом тектонічного озера є Байкал — найглибше озеро світу. Його глибина становить 1620 м, вік — 15—20 млн років.

Залишкові, або реліктові озера також з’явилися в результаті тектонічних рухів. Вони є залишками морів, відділених від Світового океану в результаті підняття земної кори. Найяскравіший приклад такого озера — Каспійське море — найбільше за площею озеро світу.

Вулканічні озера утворюються в кратерах згаслих вулканів. Такі водойми прикрашають багато гірських районів нашої планети, де триває вулканічна активність.

Заплавні озера з’являються переважно в долинах рівнинних річок у старицях — виокремлених частинах русла. Тому їх ще називають озера-стариці.

Карстові озера утворюються в результаті розчинення водою гірських порід. Їхнє походження подібне до формування печер, але процес розчинення гірських порід відбувається не тільки під землею, а й на поверхні. Такі озера часто мають округлу або овальну форму та значні глибини. Саме карстові озера найглибші в Україні. До них належать Шацькі озера, що розташовані на північному заході України.

У гірських районах Землі під час обвалу камені можуть перегородити річкову долину. Унаслідок цього виникає загатне озеро, наприклад, Синевир у Карпатах.

Льодовикові озера утворюються там, де улоговини «виорані» давніми льодовиками.

Яка на смак озерна вода? У будь-якій воді, що є на Землі, у розчиненому вигляді містяться мінеральні солі. Вода з мінімальним вмістом солей (до 1 г/л) вважається прісною. Більшість озер на земній кулі прісні. Найменше солей у водах високогірних озер. Частина озер містять солону воду. Зазвичай вони розташовані в посушливих районах і є безстічними — із них не витікають річки. Вода, що надходить у такі озера, випаровується, а солі залишаються.

Стічними є озера, із яких витікають одна або кілька річок. Зі стічних озер солі виносяться річками, які з них витікають, тому вода тут прісна.

Як і річки, озера мають велике значення в господарському житті. Їх використовують для судноплавства, зрошування, розведення риби, водопостачання. На території озер видобувають різноманітні корисні копалини — нафту, сіль, руди, пісок. Багато озер є місцями відпочинку та оздоровлення. Надмірна господарська діяльність людей часто призводить до погіршення якості води та навіть загибелі озер.

Особливо потерпають від забруднення невеликі водойми. Їхня мальовнича природа приваблива для туризму та рибальства. На жаль, люди часто недбало ставляться до озер, утворюючи в їхніх прибережних смугах смітники, кострища тощо.