§ 28. Гідросфера та її складові

Подивіться на фізичну карту півкуль: на ній переважають блакитний і синій кольори. Це кольори води — найдивовижнішої з речовин, які нам відомі.

Вода в рідкому, твердому й газоподібному станах утворює безперервну водну оболонку — гідросферу. До складу гідросфери входять води Світового океану, води суходолу — річки, озера, болота, штучні водойми, підземні води, льодовики й вода атмосфери — водяна пара, краплі води, кристали льоду.

Понад 96 % водного багатства Землі зосереджено у Світовому океані. Проте солона морська вода непридатна для пиття і більшості видів господарської діяльності.

Прісна вода, що так необхідна людині, міститься на суходолі. Приблизно 2 % водних запасів Землі становлять підземні води, ще до 2 % — це сніг і лід. Люди переважно використовують поверхневі води суходолу, у першу чергу річки й озера, але на них припадає лише незначна частина води гідросфери. Найменше води міститься в атмосфері.

Усі складові гідросфери пов’язані між собою великим кругообігом води. Завдяки кругообігу вода на суходолі не вичерпується, відбувається перерозподіл тепла й вологи на планеті. Так підтримується існування багатьох форм життя поза океанами й морями.

Світовий океан — найбільша неперервна водойма нашої планети, що займає близько 71 % земної поверхні. Умовно Світовий океан поділяють на різні за розміром частини — океани, моря, затоки, протоки. Найбільші складові — океани. Їх п’ять — Тихий, Атлантичний, Індійський, Північний Льодовитий та Південний. Для кожного океану характерні свої природні особливості. Водночас усі океани мають багато спільного, оскільки їхні води вільно сполучаються і перемішуються.

Вивченням океанів займаються океанологи. Вони досліджують склад океанічних вод, відстежують їхні фізичні та хімічні властивості, складають карти.

Тихий океан — найбільший і найглибший серед океанів Землі. За це його ще називають Великим. Найглибша частина океану — Маріанський глибоководний жолоб. Своєю назвою Тихий океан завдячує вже відомому вам португальському мореплавцю Ф. Магеллану. Під час навколосвітньої подорожі йому дуже пощастило: бо цей велетень насправді зовсім не «тихий», а навпаки — найбурхливіший з усіх океанів Землі.

Атлантичний океан приблизно у два рази менший за Тихий. Водами Атлантики європейці плавали ще задовго до тих часів, коли дізналися про існування Тихого океану. Вважають, що океан назвали Атлантичним на честь героя грецької міфології титана Атланта. Цілком можливо, що десь на дні Атлантичного океану розташована легендарна загублена Атлантида.

Індійський океан за розмірами поступається Атлантичному і Тихому. Він має таку назву тому, що від давніх часів загадкова Індія вабила до себе європейських та арабських мандрівників. Завдяки інтересу до цих земель океан, що їх омиває, і був названий Індійським.

Північний Льодовитий океан — найменший, найбільш мілководний і прісний. Деякі вчені навіть вважають його морем Атлантичного океану. А сама назва океану коротко, але дуже влучно характеризує його сувору природу й географічне положення на північній «верхівці» планети.

Південний океан, що омиває береги Антарктиди, з’я­вив­ся на географічних картах зовсім недавно. Подивіться на карту: чотири інші океани чітко розділені материками. А Південний межує на півночі тільки з іншими океанами, суходолу там немає. Тож вчені довго сперечалися, чи варто виділяти південні околиці трьох океанів як окрему водойму. І згодом дійшли висновку: варто! Оскільки природа океанічних вод навколо Антарктиди дійсно особлива та унікальна.