§ 26. Клімат

Пригадайте, який день був учора. Теплий чи прохолодний, ясний чи похмурий, вітряний чи спокійний? Відповідаючи на ці запитання, ми говоримо про погоду. Якщо ж ідеться про те, яка з року в рік у певній місцевості зберігається погода, то ми характеризуємо клімат.

Клімат — це багаторічний режим погоди, характерний для певної місцевості. Для того щоб описати клімат будь-якої території, збирають відомості про погоду за багато років. До основних кліматичних показників належать середні температури повітря, напрямки панівних вітрів, кількість і режим випадання опадів протягом року тощо.

У різних регіонах Землі клімат має свої особливості. Так, в екваторіальних широтах протягом усього року постійно тепло й волого. У той час у полярних районах лютують морози. Для клімату помірних широт, де ми живемо, характерна зміна чотирьох пір року.

Учені Давньої Греції виявили, що існує зв’язок між повторюваними особливостями погоди та кутом падіння сонячних променів. Вони першими почали використовувати слово «клімат» (у перекладі з грецької мови — «нахил»). Звичайно ж, давньогрецькі вчені мали на увазі нахил сонячних променів до земної поверхні. Це головний чинник формування клімату, а оскільки він залежить від географічної широти, то переважно говорять: клімат цієї місцевості залежить від географічної широти, на якій вона розташована.

Проте не тільки географічна широта впливає на клімат. Подивіться на дані спостережень, наведені в таблиці.

Міста Лондон, Київ, Харків та Актобе розташовані приблизно на одній широті. Однак середні показники температури повітря, амплітуда температур і річна кількість опадів у цих містах суттєво відрізняються.

Основною причиною відмінностей є різне положення міст щодо Атлантичного океану. Лондон розташований на острові, що омивається водами Атлантичного океану, а інші міста віддалені від нього приблизно від 2000 км (Київ) до 4000 км (Актобе). Повітряні маси, що надходять з океану, пом’якшують клімат, зменшуючи амплітуду коливань температур, і роблять його більш вологим. У міру просування від океану морське вологе повітря поступово охолоджується та віддає вологу. Отже, важливу роль у формуванні клімату відіграє переміщення повітря, тобто вітри. Вони переносять тепло й вологу з одних широт в інші, з океанів на материки та навпаки.

Властивості мас повітря значною мірою залежать від характеру поверхні, над якою воно перебуває. Її називають підстильною поверхнею. Льодовиковий, сніговий та рослинний покрив, водна поверхня або суходіл не­однаково поглинають сонячну енергію та нагріваються з різною швидкістю.

Істотний вплив на клімат має рельєф земної поверхні. У гірських районах температури повітря нижчі, ніж на прилеглих рівнинах. Зростає в горах і кількість атмосферних опадів. Причому більша частина опадів випадає на схилах, звернених до повітряних мас, що несуть більше водяної пари.

Океанічні течії переносять теплу або холодну воду до узбереж материків. У результаті повітряні маси над поверхнею води відповідно нагріваються або охолоджуються, і це впливає на клімат прилеглої території.

Таким чином, клімат певної території є результатом поєднання та взаємодії багатьох причин. Їх називають кліматотвірними чинниками.

Кліматичні карти відображають основні складові клімату: середні температури, опади, області високого та низького тиску, напрямки панівних вітрів тощо. Уміння працювати з кліматичною картою допоможе вам скласти характеристику клімату будь-якої місцевості.

Середні температури на кліматичних картах зоб­ражують ізотермами. Зазвичай показують ізотерми січня та липня. Цифрами позначають найвищі та найнижчі температури повітря, які були коли-небудь зафіксовані на цій території. Напрямки панівних вітрів позначають стрілками. Для того щоб показати, скільки та де випадає опадів, застосовують ізогієти — лінії, що з’єднують точки з однаковою середньорічною кількістю опадів, а простір між ними зафарбовують різними кольорами відповідно до наведеної шкали. Області високого тиску позначають буквою В, а області низького тиску — буквою Н.