§ 18. Рельєф дна Світового океану

Для того щоб дізнатися про рельєф дна Світового океану, треба виміряти його глибини. Тривалий час це було важкою справою. Із судна у воду опускали лот — вантаж, підвішений на довгому сталевому тросі. У момент, коли лот торкався дна, лічильник показував глибину. Для визначення глибин у такий спосіб потрібно дуже багато часу, і результати не були точними. Тому вважалося, що на дні Світового океану простягаються гігантські рівнини. Уявлення вчених про рельєф дна океану змінилися після застосування ехолота.

У минулому столітті для дослідження нерівностей океанічного дна також почали залучати глибоководні апарати — батискафи. Згодом їх змінили дослідницькі підводні човни. У наш час вивченню рельєфу дна Світового океану допомагають космічні спостереження. У результаті досліджень була створена карта морського дна, яка вражає розмірами й різноманітністю форм рельєфу. На шкільних картах глибини в тій або іншій частині океану можна визначити за шкалою глибин.

У рельєфі дна Світового океану вчені виділяють три основні частини: шельф, материковий схил і ложе океану з рівнинами, серединно-океанічними хребтами й глибоководними жолобами.

Окраїни океанів зайняті шельфом, що простягається до глибини 200 м. Його ширина подекуди сягає 1500 км. Шельф часто називають материковою обмілиною. І справді ця ділянка земної кори є найбільш мілкою частиною океану. Шельф закінчується областю з різким збільшенням глибини — і починається материковий схил. Він пролягає на глибині від 200 до 2000—3500 м і має нахил від 5 до 30°.

Понад половину площі дна займає ложе океану. Рельєф ложа дуже складний. На його окраїнах розташовані малодосліджені райони Землі — глибоководні жолоби. Це порівняно вузькі западини з крутими схилами, що тягнуться на сотні й тисячі кілометрів. Глибина таких западин дуже велика. Найглибша серед них — Маріанський жолоб, що розташований у Тихому океані. Він сягає 11 022 м.

Серединно-океанічні хребти утворюють світову підводну гірську систему завдовжки понад 60 тис. км. Вона утворилася в результаті підйому речовини мантії та розходження літосферних плит. За розмірами серединно-океанічні хребти можна порівняти з найбільшими горами на суходолі, наприклад із Гімалаями.

Між серединно-океанічними хребтами та окраїнами океанів розташовуються океанічні рівнини. Їхня середня глибина дорівнює приблизно 5000 м. Для океанічних рівнин характерний горбистий рельєф, іноді зустрічаються окремі підводні гори. Висота гір океану досягає 5000—6000 м, і їхні вершини нерідко підносяться над водою. Із дна океану в багатьох місцях піднімаються вулканічні конуси.

Потреба людини в нових ресурсах постійно зростає. Тому дослідження морських глибин набуває все більш важливого економічного значення. За допомогою точних карт геологи шукають поклади корисних копалин. У багатьох місцях на шельфі вже ведеться видобуток нафти, природного газу, вугілля, руд металів тощо.

Однак, на думку вчених, наука ще фактично не розпочала вивчення таємниць дна океану, усі дослідження перебувають на початку шляху. Можливо, саме на вас попереду чекають неймовірні відкриття!