§ 12. Англія
Активізуйте свої знання
Перевірте здобуті знання
Минуле в історичних образах
На початок XVI ст. Лондон став міжнародним фінансовим та торговельним центром.
Із середини XV ст. земля в Лондоні постійно зростала в ціні, оскільки раніше заможні люди жили за його межами, але тепер вони прагнули постійно перебувати поблизу Сіті — торгового та фінансового центра міста. Вони зводили розкішні міські будинки в районі, що раніше називався Чіпсайд (Cheapside — дослівно «Дешевий край»), але тепер абсолютно не відповідав своїй назві. Чимало успішних європейських торговців також жили в Лондоні.
Через дорожнечу землі кожен її вільний клаптик високо цінувався, і в результаті будинки були побудовані, як видно на зображенні, навіть на мосту через Темзу.
Міський будинок ремісника. Як і в Середні віки, на першому поверсі розташовується майстерня, а на вулиці вивіска у формі чобота показує, яку продукція можна тут придбати.
За правління Тюдорів добробут англійців дещо зріс, а головне, припинилися руйнівна для пересічного населення громадянська війна. Зростала кількість міст, проте більшість населення (до 90 %) залишалася сільськими жителями. Центром будь-якого поселення була місцева церква, а завдяки нововведеням Елізабет І поділ на парохії (церква та належні до неї села) виконував роль адміністративного поділу.
Через небезпеку пожеж у селах законом заборонялося зводити житла поряд. Так виник котедж – сільський будинок для однієї сім’ї.
Будинки простих людей будувалися з дерева та глини: проміжки між дерев’яними стовпами заповнювалися глиною, летивом із гілок і цеглою, а зверху тинькувалися. Темні дерев’яні рами та білі стіни стали ознакою будинків, зведених за правління Тюдорів.
Вхід до театру «Глобус» коштував один пенні. Сидячі місця на лавах були дорожчими, окрема плата бралась за м’яке сидіння. За цю суму можна було стоячи дивитися вистави, що тривали з другої години дня до п’ятої вечора. Щоб не зголодніти, люди брали з собою сухофрукти та горішки.
Вистави поділялись на комедії, історичні та драми. Історичні п’єси нерідко мали політичне забарвлення. Так, у виставі «Річард ІІІ» вороги династії Тюдорів, до якої належала і королева Єлізабет І, навмисне зображувались як негідники.
Сучасна реконструкція театру «Глобус», співвласником якого був Вільям Шекспір. Його п’єси ставилися на сцені цього театру, зведеного в 1599 р. Театри на зразок «Глобуса» існували лише в Лондоні, проте і за його межами англійці любили вистави. Заможні аристократи могли запрошувати акторів до власних маєтків, а пересічні громадяни могли спостерігати вистави у дворах тогочасних готелів (inn).
Вітальня обставлена так, як це було прийнято за часів правління Тюдорів. У цьому замку провела дитячі роки мати Елізабет І — Анна Болейн.
Крім золота і срібла, які Ф. Дрейк захопив у іспанців, він привіз до Англії ще один своєрідний скарб, який ми практично щодня бачимо у себе на столі. Це картопля. Хоча насправді її відкрив для Європи іспанець Педро Чеза де Леон, проте пам’ятник з цього приводу був установлений Ф. Дрейку в німецькому місті Оффенбург.
Монумент був створений в 1853 р. художником Андре Фрідріхом. Ф. Дрейк на ньому тримає в руках квітку картоплі. Напис на постаменті свідчив: «Серу Френсісу Дрейку за поширення картоплі в Європі. Мільйони хліборобів світу благословляють його безсмертну пам’ять. Це допомога біднякам, цінний дар Божий, який полегшує гірку нужду».
У 1939 р. цей пам’ятник був знищений нацистами, які прийшли до влади в Німеччині. Від скульптури залишилася лише рука пірата з квіткою.
Цифрами на малюнку позначено:
1 — англійський демілансер (тип важкого кавалеріста)
2 — англійський легкий вершник
3 — петронель, військо графа Ессекса