§ 12. Громадське здоров’я. Право на здоров’я. Права дитини

Вибір майбутньої професії є дуже важливим у житті будь-якої людини. Сучасний світ розширює можливості такого вибору, бо з’являються нові професії, яких раніше не було. Наприклад, такі, як фахівець із громадського здоров’я, оператор медичних роботів, архітектор «розумних будинків». Як ви вважаєте, чому з’явилися такі професії? Що ви про них знаєте? Чим має займатися фахівець із громадського здоров’я або оператор медичних роботів? Як ви ставитеся до можливостей опанування таких професій?

Суспільство зацікавлене в тому, щоб люди, які його створюють, вели здоровий спосіб життя, мали міцне здоров’я, уміли попереджати захворювання й жили довго. Але задля цього треба докладати організованих зусиль, бо нічого не зробиться саме по собі. Тому в країні мають бути медицина, громадське здоров’я, профілактика захворювань, гігієна тощо.

Такі думки не є новими. Першим лікарем, який звернув увагу на те, що хвороби людини виникають через дії певних факторів, наприклад, шкідливих звичок, був грецький лікар Гіппократ. Він уважав за необхідне дотримуватися чистоти, помірності в їжі й питві. А для українського народу завжди були традиційними охайні будинки, наявність лазень, чистота тіла, білизни та одягу.

Аби вирішувати гострі питання у сфері суспільного здоров’я, потрібні люди, які це можуть робити професійно. Тому з’явилася така сучасна професія, як фахівець із громадського здоров’я. Це одна з найбільш актуальних професій, що забезпечує створення сприятливих умов для зміцнення й збереження здоров’я суспільства.

Громадське здоров’я — це наука й практика попередження захворювань і зміцнення здоров’я шляхом організованих зусиль суспільства.

Однією з таких установ є «Центр громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України», створений 2015 року (докладніше про цей Центр на сайті: https://phc.org.ua)

Громадське здоров’я є практикою зміцнення здоров’я конкретних людей шляхом організованих зусиль усього суспільства. Тому зрозуміло, що особисте здоров’я кожної людини залежить від того, як забезпечується в країні громадське здоров’я.

Особисте й громадське здоров’я взаємопов’язані. Існують різноманітні програми громадського здоров’я. Так, наприклад, розроблені програми громадського здоров’я стосовно людей, хворих на цукровий діабет. А таких на планеті щонайменше 220 мільйонів. Кожному й кожній із них потрібна індивідуальна допомога.

Право на здоров’я охоплює різні сфери життя людини. Так, у нас є право на медичну допомогу, безпечну для здоров’я питну воду і продукти харчування, умови, сприятливі для життя й роботи. Ми маємо право на дотримання санітарних норм і доступ до інформації про своє здоров’я.

Право на здоров’я — це право кожної людини на найвищий досяжний рівень усіх складових свого здоров’я.

Право на здоров’я треба реалізовувати в житті. Це означає, що суспільство має активно діяти, тобто щось робити задля втілення цього права в життя. За законом, у державі мають бути медичні заклади, виробництво ліків, доступні, якісні та вчасні послуги лікарів. Медичні працівники повинні дотримуватися медичної етики, з повагою ставитися до пацієнтів. Усі види медичних послуг та товарів мають бути якісними й сучасними. У процесі надання послуг заборонена дискримінація за будь-якими ознаками: віком, етнічним походженням, хворобою, релігією, соціальним статусом тощо.

Крім права на здоров’я, у нас із вами є ще обов’язки щодо реалізації цього права. Ми повинні брати участь у прийнятті важливих рішень стосовно охорони здоров’я. За законом, організація й фінансування охорони здоров’я мають бути максимально прозорими. І обов’язок громадян — контролювати й забезпечувати цю прозорість. Тож люди мають стати агентами здоров’я. Адже право на здоров’я треба захищати, бо інакше ми його втратимо.

Держава бере на себе зобов’язання захищати права дітей. Основним документом, у якому про це йдеться на міжнародному рівні, є Конвенція Організації Об'єднаних Націй (ООН) про права дитини. В Україні діє Закон «Про охорону дитинства». Відповідно до цих документів, дитина має право на життя, охорону здоров’я й безоплатну кваліфіковану медичну допомогу, майно, житло, освіту, безпечні умови для здорового розвитку.

Ви повинні знати, що у вас є право на ім’я та громадянство, вільне висловлення власної думки, отримання інформації, залучення до національної та світової культури. Закон дозволяє вам об’єднуватися в дитячі й молодіжні організації та навіть займатися підприємницькою діяльністю.

Шестикласники й шестикласниці обговорювали права дитини. Вони ознайомилися з «Конвенцією ООН про права дитини» і Законом України «Про охорону дитинства». Після цього вони склали такий перелік прав дитини.

Дитина має право на:

• життя та охорону здоров’я;
• ім’я та громадянство;
• освіту;
• захист від усіх форм насильства.

Додайте до цього переліку ще правила, які містяться в «Конвенції ООН про права дитини» і Закону України «Про охорону дитинства». Поясніть важливість цих прав для вашого захисту.

Громадське здоров’я є наукою профілактики захворювань, продовження тривалості життя та промоції здоров’я завдяки зусиллям суспільства. Особисте здоров’я кожної людини залежить від того, як забезпечується в країні громадське здоров’я. Люди мають брати активну участь у прийнятті важливих рішень стосовно охорони здоров’я.