§ 25. Власні та спільні цілі. Розвиток. Наполегливість у навчанні та діяльності для власного добробуту й добробуту громади

Андрій дуже хотів завершити навчальний рік із високими оцінками, бо батьки обіцяли йому за це новий смартфон. Щоранку він говорив собі, що від сьогодні буде регулярно виконувати домашнє завдання й активно працювати на уроках. Але кожного вечора виявлялося, що все вийшло навпаки. Його власна ціль була недосяжною. Що би ви порадили Андрієві в такій ситуації? Чи є у вас якийсь досвід постановки власних цілей та успіхів у їхньому досягненні?

Ціллю, або метою, називають те, чого прагнуть, чого намагаються досягти. Будь-яка людина має навчитися ставити перед собою цілі й досягати їх. Для цього потрібен досвід постановки мети і її досягнення за допомогою планування власних дій.

Власна ціль має бути зрозумілою й досяжною. Наприклад, ви хочете добре знати історію України й займатися науковими дослідженнями. Але в 6 класі така мета поки що є недосяжною. Досяжною вважається така ціль, яка вам уже під силу, тобто у вас достатньо знань і навичок, щоб її досягти. Скажімо, прочитати протягом 6 класу певну кількість книжок, присвячених історії України, і підготувати доповідь, із якою виступити перед однокласниками й однокласницями.

Власні цілі можна ставити самому / самій і самому / самій їх досягати. Спільні цілі самому / самій не поставити й не досягнути, бо для їхнього досягнення необхідна спільна робота, спільна відповідальність, участь усіх членів команди у виборі мети. Спільна ціль вимагає вміння працювати в команді й здійснювати співробітництво. Співробітництво — це спільна діяльність для досягнення цілі.

Перед обранням наступних цілей треба спочатку розібратися, а чого ми вже досягли, що вже зробили. Дайте відповіді на такі запитання.

1. Які цілі мною вже досягнуті, а які ще ні?
2. Чому мені вдалося і чому не вдалося досягти поставлених цілей?
3. Чого мене навчили труднощі й перемоги?

Навіщо людям потрібно ставити перед собою цілі? Перш за все для того, щоб вони могли розібратися зі своїми бажаннями, емоціями, планами й отримати те, що є для них важливим. Треба враховувати, що як власні, так і спільні цілі мають бути реальними. Реальною є така мета, яку ви чітко уявляєте, розумієте й маєте можливості та ресурси для її досягнення.

Кожна ціль потребує певного часу для її досягнення. Цей час треба правильно визначити. Інколи ми вважаємо, що можемо досягнути мети швидше, ніж вона того потребує. Але може виявитися, що шлях до цієї мети займе роки, а не місяці, як ми вважали. Кожна ціль потребує зусиль, знань, умінь, терпіння, ресурсів. Їх треба правильно оцінювати. Інколи нам здається, що все це в нас є. Однак у процесі досягнення мети може виявитися, що чогось не вистачає. Тоді ми розчаровані й можемо відмовитися від своєї мети, бо неправильно оцінили складність процесу її досягнення.

Людям потрібно ставити перед собою цілі й досягати їх, щоб розвиватися. Ставлячи будь-які цілі, і особисті, і спільні, треба правильно оцінювати й ураховувати свої можливості. Жодної цілі неможливо досягнути, якщо ваші можливості не відповідають її вимогам.

Розвиток людини є важливим процесом якісних змін, які відбуваються в організмі людини, її психіці, мисленні, почуттях, поведінці. Саме розвиток допомагає людині отримати певний рівень освіченості, культурності, розумової й духовної зрілості. Розвиток може здійснюватися, коли людина поставила перед собою мету й реалізує її.

Розвиток особистості може відбуватися в активний і пасивний спосіб. Пасивний розвиток відбувається відповідно до норм суспільства. Активний розвиток особистість здійснює завдяки власній ініціативі. Виявляючи ініціативу, роблячи щось нове, людина проходить через певні незручності. Тобто вона опиняється за межами комфортної для себе зони. Але без цього розвитку не буває.

Розвиток особистості може здійснюватися, якщо людина потрапляє в нову для неї соціальну групу та намагається до неї пристосуватися. Це зазвичай відбувається таким чином.

Наполегливість — це вміння продовжувати почату справу й досягати цілі попри всі перешкоди. Саме наполегливість є запорукою успіху, бо вона допомагає продовжувати справу навіть тоді, коли людина вже хоче все кинути. Наполегливість і завзятість — це ті сильні риси характеру людини, які роблять її успішною. Якщо ви вирішили досягнути поставленої мети, то обов’язково будьте впевненими в успіху. Щодня кажіть собі: «Я впораюся!», «У мене все вийде!», «Я зможу це зробити!».

Наполегливість і завзятість у навчанні ви зможете виявити лише тоді, коли цілі, яких ви маєте досягнути, будуть саме вашими цілями! Якщо цілі нав’язані вам зовні, а ви їх не поділяєте, то про наполегливість не йдеться. Наполегливість вимагає від вас часу, знань і терпіння. Усе це у вас з’явиться, коли ви справді хочете чогось досягти! І навіть якщо ви будете робити помилки, то сприйматимете їх як частину вашого майбутнього успіху! Якщо вам байдуже, нічого не відбуватиметься, як би про це не мріяли люди навколо вас. Інші ніколи не зможуть досягати за вас ваших цілей!

Які якості необхідні людині для того, щоб освоїти гру на фортепіано, навчитися малювати чи їздити на коні? Чи потрібні для цього наполегливість і завзятість? Чому? Як наполегливість або її відсутність упливають на власний добробут?

Ціль, або мета, — це те, чого прагнуть, чого намагаються досягти. Ціль має бути зрозумілою й досяжною.

Розвиток людини — це процес якісних змін, які відбуваються в організмі людини, її психіці, мисленні, почуттях, поведінці. Розвиток може здійснюватися, коли людина поставила перед собою мету й реалізує її. Наполегливість є вмінням продовжувати почату справу й досягати цілей попри всі перешкоди. Наполегливість допомагає в навчанні та діяльності для власного добробуту й добробуту громади.