§ 22. Поняття конфлікту. Види і способи розв'язання конфліктів. Самоконтроль у конфліктних ситуаціях

Під час роботи в групі Андрій намагався керувати всіма учасниками групи, вимагав, щоб вони робили так, як вирішив він. Марина сказала, що він надто зухвало розмовляє з усіма і їй не подобається його командний голос. Андрій сказав, що вона ледащо і тому не хоче нічого робити, а можливо, ще й дурна, бо не розуміє, що саме його рішення найправильніші. Як ви вважаєте, чому після цього виник конфлікт? Які потреби та інтереси кожного з учасників / кожної з учасниць конфлікту виявилися суперечливими? Іншими словами, чого насправді хочуть Андрій та Марина?

У перекладі з латинської мови слово konflictus означає «зіткнення». Це може бути зіткнення різних ідей, цінностей, думок, поглядів, людей, країн. Основою конфліктів є несумісні цілі, цінності, інтереси, типи поведінки окремих людей та їхніх груп.

Конфлікт — це ситуація сприйняття такої несумісності. Конфлікти є неминучим явищем, адже люди різні, їхні потреби, досвід, інтереси й погляди теж можуть бути різними. Тому конфлікти є важливою частиною життя кожного з нас.

Конфлікт — це зіткнення, яке виникає через наявність у людей протилежних цілей, інтересів, думок, поглядів тощо.

Треба розуміти, що конфліктна ситуація — це лише можливість для виникнення конфлікту, але не сам конфлікт. Конфлікт виникає в результаті дій, за яких відбулося зіткнення інтересів учасників / учасниць спілкування.

Наприклад, у шкільній їдальні хтось хоче швидше взяти їжу без черги. Часу у всіх небагато, і порушення правил поведінки в їдальні передбачає можливість конфлікту. Але виникне сам конфлікт лише тоді, коли порушникові / порушниці вкажуть на неприпустимість таких дій, а він / вона їх продовжить і відповість агресивно. Тоді розпочнеться конфлікт, бо були слова й дії, які сприяли його виникненню.

Види конфліктів визначають за різними ознаками. Наприклад, за кількістю учасників / учасниць їх поділяють на внутрішньоособистісні, міжособистісні, групові й конфлікти між особистістю та групою.

Іноді в розпалі конфлікту його учасники й учасниці говорять одне й те саме: «Він перший почав!» або «Вона перша почала!». Як такі звинувачення впливають на розвиток і результат конфлікту? Запропонуйте такий варіант відповіді на фразу «Ти сам / сама почав / почала!», який приведе до позитивного розвитку ситуації й вирішення конфлікту.

Під час конфліктної ситуації ми часто говоримо: «Ти неправий / неправа!», «Ти мене дратуєш!». Не треба розмовляти в такий спосіб, краще перейти на «Я-висловлювання». Наприклад, користуватися такими фразами: «Я в розпачі від твоїх слів», «Зараз мені важко з тобою розмовляти». А якщо хтось без дозволу взяв ваші речі, то не варто говорити: «Ти мене дратуєш, коли без дозволу користуєшся моїми речами!». Кращою буде фраза: «Коли хтось бере мої речі, то я почуваюся неспокійно, бо в мене хвилювання стосовно того, що вони зіпсуються» або «Я прошу, щоб ти питав / питала мого дозволу перед тим, як брати мої речі».

Людина має здатність контролювати свої емоції, думки й поведінку. Це означає можливість самоконтролю. Але сам по собі самоконтроль не виявиться, бо він ґрунтується на волі. Воля — це бажання долати труднощі. Якщо в людини немає бажання долати труднощі, то самоконтроль стає неможливим. Самоконтроль забезпечується бажанням і здатністю людини діяти, щось робити задля досягнення свідомо поставленої мети. До того ж необхідно долати чисельні внутрішні й зовнішні перешкоди.

Наявність волі й самоконтролю забезпечує можливість саморегуляції. Відсутність волі й самоконтролю призводить до неможливості саморегуляції та нездатності протистояти миттєвим бажанням. Це дуже небезпечно в різних життєвих ситуаціях, а в конфліктних ситуаціях така небезпека значно зростає.

У конфліктній ситуації люди зазвичай діють так, щоб змінити її на свою користь. Вони можуть щось робити, не враховуючи інтереси іншої сторони конфлікту, але зрештою доведеться шукати рішення разом із нею.

Конфліктна ситуація спочатку сприймається суто емоційно. Людина образилася, накричала на іншого учасника конфлікту, звинуватила його. Але рухатися далі неможливо без усвідомлення власного інтересу та інтересу іншої сторони, без розуміння різних точок зору на одну й ту ж саму ситуацію. І тут емоції відходять на другий план, а на допомогу стають самоконтроль і саморегуляція. Важливо стримати свої емоції й правильно зрозуміти емоції інших людей. Це допомагає вирішувати конфлікти, а також уникати їх.

Наприклад, ви стримали на початку конфлікту власні емоції й намагаєтеся дати самі собі відповідь на такі запитання: «Чому ця людина поводиться саме так? Чого вона хоче досягнути? Яка в неї мета? Який у неї мотив у цій конфліктній ситуації?». Далі треба спокійно, крок за кроком, разом з іншою стороною вирішувати конфлікт.

Зіткнення різних ідей, цінностей, думок, поглядів, людей, країн називають конфліктами. Конфлікти є неминучим явищем у житті людей, тому кожна людина має вчитися правильно вирішувати конфлікти. Існують різні види конфліктів і способи їхнього розв'язання. Наявність у людини волі, самоконтролю й саморегуляції дає їй можливість отримувати бажаний результат у конфліктних ситуаціях.