§ 22. Формування централізованої держави у Франції. Столітня війна

Серед загиблих у битві під Кресі був союзник Філіпа VI сліпий на момент битви король Богемії (Чехії) Ян Люксембурзький. За хронікою, щоб не загубитися в штовханині бою, його прив’язали в сідлі коня, і «король поскакав у рядах французької кінноти на англійців... усі вони були вбиті». На похоронах богемського короля в Люксембурзькому соборі були присутні Едвард ІІІ із сином, одягнуті в траурний одяг. Переказують, що на пам’ять про Яна Люксембурзького принц Едвард узяв три страусові пера з його нашоломника і його рицарське гасло «Я служу», яке й донині є гаслом принців Уельських.

Герцоги Бургундії були одними з наймогутніших васалів французького короля. Під час Столітньої війни в 1363 р. Бургундське герцогство відокремилося від Франції. До вбивства герцога Жана Безстрашного Бургундія зберігала лояльне ставлення до французької корони. У 1419 р. Бургундія відкрито перейшла на бік англійців, поставивши Францію у вкрай складне становище. Володіння герцога фактично розривали навпіл володіння французького короля. У 1435 р. герцог Бургундії уклав союзний договір із королем Франції, що сприяло переможному завершенню для Франції Столітньої війни. Проте вже незабаром Бургундія була розгромлена й розділена між Францією та Габсбургами Священної Римської імперії.

Англійський історик Норман Дейвіс у праці «Європа. Історія» писав: «Столітня війна, узвичаєні дати якої — 1337—1453 рр., — не була офіційною або неперервною війною між Францією та Англією. Це ярлик, який вигадали історики, вперше вживши його в 1823 р. для назви тривалого періоду заворушень, що ними постійно користувалися англійці як нагодою для походів і воєнних виправ. (Цю війну ще називають Другою столітньою війною — після давнішого англо-французького конфлікту 1152—1259 рр.). А передусім то була оргія явищ. Що їх наступні покоління згодом вважатимуть за найогидніше в «середньовіччі»: нескінченних убивств, безглуздих забобонів, зрадливого рицарства і незліченних партикулярних інтересів, утверджуваних, незважаючи на загальне добро».

Луї XI був видатним політиком і дипломатом свого часу, а ще — першим королем Франції, влада якого була майже необмеженою. Хоча своєю зовнішністю він мало нагадував могутнього короля: худий, згорблений, одягнений в потертий довгий камзол, постійно стурбований і заклопотаний справами.

Війна, інтриги, підкупи, зради стали його зброєю. У той самий час він опікувався економічним розвитком Франції. 

Існує напівлегендарний опис першої зустрічі Жанни д’Арк із дофіном Шарлем. У залі, до якої привели дівчину, було декілька сотень придворних. Проте Жанна, хоч і ніколи не бачила Шарля, одразу його впізнала. Той указав на іншу людину й сказав, що вона помилилася. «Ні, я розмовляю з майбутнім королем», — твердо заперечила Жанна. Потім між ними була тривала розмова наодинці. Після неї, раніше завжди похмурий, Шарль посміхався. На прохання розповісти, про що вони говорили, обидва відповідали категоричним «ні».

Висловіть припущення, що Жанна сказала дофіну Шарлю.

Укажіть назви країн, конфлікти між якими спричинили Столітню війну.