§ 1. Повторення. Вступ
1. Римський і варварський світи напередодні середньовіччя
Зверніть увагу
Найважливіші питання життя германці вирішували на народних зборах. Старійшини та вождь обговорювали та приймали рішення, які потім схвалювалися на зборах. Вождь і старійшини становили племінну знать.
Вождем племені обирали найбільш досвідченого воїна. Починаючи від IV—VI ст. влада вождів делалі частіше ставала спадковою. Головну опору влади вождя становила військова дружина, яка захищала його і допомагала здійснювати управління племенем.
2. Середньовіччя як період розвитку людства
Цікаві факти
Сучасний французький історик-медієвіст (учений, що досліджує середньовіччя) Жак Ле Гофф пропонував застосовувати щодо подій історії Європи ІV—ХІХ ст. «концепцію довгого середньовіччя», із поділом на чотири періоди: Високе середньовіччя (IV—IX ст.), Центральне середньовіччя (Х—XIV ст.), Пізнє середньовіччя (XV—XVI ст.) і Новий час (XVI—XVIII/XIX ст.). Серед християнських мислителів-богословів поширене розуміння середньовіччя як тривалої доби між першим (що вже відбулося) і другим (очікуваним) пришестям Ісуса Христа.
3. Видатні дослідники історії середніх віків
Визначте імена відомих дослідників середньовіччя та їхній внесок у вивчення цього періоду історії людства.
Розділ історичної науки, який досліджує західноєвропейське середньовіччя, називають медієвістикою (у перекладі з латинської мови — «середня доба»). Дослідників цього періоду історії називають медієвістами. Першим відомим медієвістом став італійський історик ХV ст. Флавіо Бйондо. У праці «Декади історії, що починаються від падіння Римської імперії» він виділив окремий період між античністю та ХV ст. У наступні століття добу середніх віків, як почали її називати, продовжували досліджувати. Проте щодо умовних меж цього періоду єдності поглядів серед вчених не було.
Значний вплив на розвиток медієвістики у ХХ ст. мала французька історична школа з однодумців, яку створили в 1929 р. французькі історики Марк Блок і Люсьєн Февр. Свою назву школа отримала за однойменним журналом «Аннали», де вчені друкували свої статті. За висловом М. Блока, вони «виступали за вивчення всеохоплюючої історії середньовіччя, не виділяючи та не ігноруючи жодного з аспектів життя тогочасної людини». Відомі історики-медієвісти школи «Анналів», залучивши чимало не досліджуваних раніше історичних джерел, почали вивчати характер людей середньовіччя та погляди її окремих представників. Серед відомих послідовників цієї історичної школи такі всесвітньовідомі дослідники, як Фернан Бродель, Жак Ле Гофф, Жорж Дюбі та інші.
Наприкінці ХХ — на початку ХХІ ст. серед медієвістів з’явилося чимало вчених, які підтримали погляди засновників історичної школи «мікроісторії» Карло Гінзбурга та Карло Понті. Вони виступали за те, що головну увагу необхідно приділяти долі конкретної людини, не щоденним ситуаціям, а окремим випадкам тощо. Такий підхід має багато прибічників і сьогодні.
Україна і світ
Уважається, що систематичні дослідження середньовіччя розпочалися наприкінці ХVІІ ст. у Львівському університеті. До української історичної школи медієвістики кінця ХІХ — середини ХХ ст. належали Ізидор Шараневич, Михайло Грушевський, Омелян Терлецький, Іван Крип’якевич, Наталія Мірза-Авакянц, Олена Компан, Михайло Брайчевський, Ярослав Ісаєвич, Ярослав Дашкевич та інші. Відомими сучасними медієвістами в Україні є Богдан Боднарюк, Леонтій Войтович, Олександр Головко, Олег Дьомін, Сергій Копилов, Володимир Крекотень, Олекса Мишанич, Сергій Сорочан, Микола Сулима, Леонід Ушкалов, Наталія Подаляк та інші.
Перевірте себе
Завдання 1
Завдання 2
Завдання 3
Завдання 4
Завдання 5
Завдання 6
Завдання 7
Завдання 8
Завдання 9
Завдання 10
Завдання 11