§ 73. Населення планети

Пригадайте, як ви примружуєте очі, коли в обличчя дме сильний вітер, або як від сонця тіло вкривається засмагою. У такий спосіб наш організм певним чином пристосовується до природних умов.

Так само відбувалося з окремими групами людей, які оселялися на певній території. Під впливом природних умов упродовж тривалого часу змінювалася зовнішність людей. Наприклад, вузький розріз очей запобігав потраплянню в них пилу і піску, а через надлишок сонця у шкірі виробився спеціальний фарбник (пігмент), від якого шкіра поступово набула темного кольору.

Зовнішні ознаки передаються спадково з покоління в покоління, від батьків до дітей, незалежно від місця проживання. Так на Землі сформувались основні групи людей зі схожими зовнішніми ознаками — людські раси. До расових (зовнішніх) ознак належать колір шкіри, риси обличчя, колір і форма волосся.

Розрізняють чотири основні раси: європеоїдну, монголоїдну, негроїдну та австралоїдну. Проте деякі науковці об’єднують негроїдну й австралоїдну раси в одну — екваторіальну.

У результаті розселення представників різних рас планетою та створення сімей між людьми різних рас утворилися мішані раси — креоли, самбо, мулати, метиси тощо.

Стародавні цивілізації зазвичай надавали великого значення племінній або родинній належності людини, а не зовнішнім ознакам. Утім, у певні періоди історії траплялося, що представники однієї раси вважали себе вищими за представників інших рас. Проте розум людини, її природні здібності не залежать від належності до тієї чи іншої раси!

Одним із перших довів рівність людських рас Микола Миклухо-Маклай, нащадок славнозвісного козацького роду (його батько походив із міста Стародуба, що на Чернігівщині). У 1870 р. М. Миклухо-Маклай оселився на острові Нова Гвінея, де жили представники австралоїдної раси — папуаси, та вивчав їхнє життя і побут. Результатом його досліджень став висновок, що представники всіх людських рас рівні за розумом і здібностями.

Сьогодні багато науковців уважають, що поняття різних рас у біологічному сенсі застаріле. Це доводить і сучасна генетика: поняття «раса» уже не дає точного уявлення про біологічні варіації людини (мал. 73).

Населення нашої планети є об’єктом вивчення багатьох наук, зокрема демографії (у перекладі з грецької мови — опис народу). Демографія досліджує процеси формування кількості та складу населення, особливості його розміщення.

Скільки людей мешкало на Землі в прадавні часи, складно визначити. Точні дані можна отримати лише за переписами населення, а вони відомі для певних періодів історії та певних країн. Вважають, що 10 тис. років тому кількість населення Землі становила близько 4 млн осіб. А у 2022 р. вона досягла 8 млрд осіб (див. таблицю). Отже, знадобилося понад 200 тис. років, щоб кількість людей у світі зросла до 1 млрд осіб, і лише 219 років, щоб перевищити позначку 8 млрд осіб.

Сьогодні ми можемо стежити за змінами кількості населення на спеціальних сайтах в інтернеті (наприклад, на статистичному сайті worldometers).