§ 80. Вплив людини на навколишнє середовище

Людина є частиною природи. Проте від самого початку розвитку цивілізації люди намагалися впливати на навколишнє середовище, перебудовувати його для своїх потреб. Перші сільськогосподарські цивілізації змінили вигляд долин Нілу в Стародавньому Єгипті, Тигру та Євфрату в Стародавній Месопотамії, Янцзи та Хуанхе в Стародавньому Китаї та інших куточках нашої планети.

Сьогодні людська діяльність призводить насамперед до забруднення природного середовища: атмо­сферного повітря, природних вод, ґрунтів тощо.

Сучасний світ неможливо уявити без потужного промислового виробництва. Одним із наслідків цієї діяльності є забруднення атмо­сфери. У повітря викидаються продукти згоряння вугілля, нафти, бензину, природного газу (мал. 80.1).

Транспорт забруднює атмосферу вихлопними газами. Через велику кількість автомобілів найбільше забруднене повітря у великих містах.

Забруднення атмосфери негативно впливає на здоров’я людей. Наприклад, частки пилу можуть проникати в легені та спричиняти захворювання дихальних шляхів. У повітря потрапляють речовини, що можуть призвести до подразнення очей і верхніх дихальних шляхів, а також підвищити ризик захворювань серцево-судинної системи. Саме тому населення промислових районів частіше страждає на різноманітні захворювання, насамперед органів дихання.

Значні викиди парникових газів призводять до посилення парникового ефекту, що спричиняє нагрівання нашої планети. Від ХVІІІ ст. температура підвищилася в середньому на 0,7 °С. На перший погляд це дуже мало, але таке потепління вже позначилося на змінах клімату в різних ре­гіонах Землі (мал. 80.2). Так, в Україні влітку температури стають дедалі вищими.

Через підвищення температури почали танути льодовики Антарктиди та льодовий покрив Арктики. Зростає рівень Світового океану, тому зменшується площа, придатна для життя тварин у приполярних регіонах Землі (мал. 80.3).

Глобальною проблемою людства є нако­пи­чення великих обсягів сміття (побутові й будівельні відходи, відходи виробництва тощо). Зазвичай їх звозять у відведені для цього місця — сміттє­звалища. Вони є джерелом розмноження комах і гризунів, які, своєю чергою, стають переносниками небезпечних захворювань.

Сьогодні, на жаль, лише невелику частину сміт­тя переробляють на спеціальних заводах. Це пе­реважно скло, метали, папір і пластик. У багатьох країнах, зокрема в Україні, установлюють окремі сміттєві баки для різних видів відходів (мал. 80.4).

Шкідливі викиди промисловості потрапляють не лише в атмосферу, а й у води морів, річок, озер і ґрунтові води. Стічні побутові та промислові води забруднюють водойми, що негативно впливає на життєдіяльність їхніх мешканців. Залишки мінеральних добрив із дощовою водою надходять у річки й озера, що спричиняє розвиток нетипових для цих водойм організмів. Через це зменшується біорізноманіття, порушується баланс водних екосистем.

Щороку у Світовий океан потрапляє 300–400 млн т сміття, що становить небезпеку для його мешканців. Риби, черепахи та інші тварини часто плутають пластмасу з їжею та гинуть, ковтаючи сміття (мал. 80.5).

Видобуток і транспортування корисних копалин негативно впливають на довкілля. Так, аварії на нафтових і газових родовищах, нафтових танкерах спричиняють екологічні катастрофи. Під час видобутку вугілля та руди утворюються величезні кар’єри та відвали породи, а порожнини в шахтах можуть призвести до просідання ґрунту та локальних землетрусів (мал. 80.6).