§ 22. Уявлення людей про форму Землі в минулому

Уявіть собі печерну людину та її навколишній світ. Вона пересувалася лише на недалекі відстані, і де б вона не була — земна поверхня здавалася їй пласкою.

Стародавні індійці уявляли Землю у вигляді півсфери, яку тримають на собі три слони, що стоять на черепасі (мал. 22.1). Жителі Вавилону зображували Землю у вигляді гори, на західному схилі якої розташована їхня держава (мал. 22.2).

Достовірні уявлення про Землю та її форму складалися в різних народів не одночасно. Це зараз ми знаємо, що Земля куляста, і з легкістю можемо довести, що наш світ не плаский. А от у давнину люди так не вважали.

У Стародавній Японії панувала думка, що Земля має форму куба. Так само й корінний народ Америки — інки — вважав, що Земля є величезним порожнім кубом. Стародавні єгиптяни уявляли нашу планету у вигляді яйцеподібної сфери. Стародавні греки не мали спільної думки щодо форми Землі: одні зображали її у вигляді диска, схожого на щит воїна, а інші — у вигляді колони, на одному боці якої й живуть люди. Проте в обох випадках суходіл омивав безкрайній океан.

Коли люди отримали можливість подорожувати, зокрема морем, то поступово дізнавалися про нові, невідомі раніше географічні об’єкти: гори, моря, острови, річки. А ще завдяки таким подорожам люди робили певні відкриття. Наприклад, фінікійці в 609–595 рр. до н. е. виявили, що Сонце перебуває не прямо над ними, а дещо праворуч. Хоча за умови, що Земля пласка, Сонце завжди мало бути над головою.

Давньогрецький вчений Арістотель звернув увагу, що коли судно пливе за горизонт, то зникає з поля зору поступово (мал. 22.3). А це можна пояснити, лише якщо Земля має кулясту форму.

Арістотель узагальнив різні ідеї про кулястість Землі та навів нові докази на основі спостережень за зоряним небом. Зокрема, він помітив, що після перетину екватора сузір’я на небі змінюються. Так, наприклад, у Єгипті можна побачити зорі, яких не видно в північних регіонах. Також під час повного місячного затемнення тінь, яку Земля відкидає на Місяць, завжди кругла. Так вчений дійшов висновку, що форма Землі куляста.

У ІІІ ст. до н. е. давньогрецький математик і географ Ератосфен зробив важливий науковий крок у доведенні кулястості нашої планети. Припускаючи, що Земля має форму кулі, він одночасно опівдні виміряв довжину тіні від однакових стовпів у різних точках Землі та обчислив довжину кола, що охоплює Землю.