§ 32. Внутрішня будова Землі. Літосфера

 

Пригадуємо

Поміркуйте

Чи існує зв’язок між внутрішньою будовою Землі та утворенням материків?

Пригадайте
  1. У якому стані перебувала Земля одразу після утворення?
  2. Яку форму має Земля?
  3. З яких оболонок (геосфер) складається наша планета?
  4. У якому стані перебувають внутрішні оболонки Землі?

Завдання 1

 

Вивчаємо нове

1. Форма Землі

Майже 5 млрд років тому частинки газо­пилової хмари стискалися, щоб згодом утворилася Земля. Цей процес можна порівняти з ліпленням сніжок із пухкого снігу, тим більше, що за формою наша планета схожа на сніжку. Проте Земля була не холодною, а розжареною. І через добове обертання навколо своєї осі вона не є ідеально круглою, а дещо сплюснута біля полюсів і нагадує еліпсоїд (мал. 32.1).

У науці форму Землі характеризують як геоїд. Це форма Землі визначена з використанням рівня моря та уявним його продовженням під земною поверхнею (мал. 32.2).

2. Внутрішня будова Землі

Після утворення Земля поступово охолоджувалася. Сьогодні ми можемо спокійно ходити її поверхнею, хоча всередині все ще зберігаються дуже високі температури. Під верхнім шаром Землі — земною корою — розташована мантія. На неї припадає понад 80 % об’єму Землі та майже 70 % її маси (мал. 32.3). Верхній шар мантії — це астеносфера, речовина якої частково нагріта до +1000 °С і пластична.

Під твердою речовиною мантії перебуває розплавлене зовнішнє ядро. У ньому ніби плаває тверде внутрішнє ядро, температура якого становить близько +5000 °С. Склад та особливості внутрішнього ядра ще до кінця не вивчені. Тому інформація щодо температури ядра є висновком, отриманим за результатами різноманітних досліджень, а не вимірювання.

3. Типи земної кори

Земна кора також не є однорідною. Тому геологічна спільнота виокремила два основні та один перехідний типи земної кори. 

Розгляньте мал. 32.4 та з’ясуйте відмінності між океанічним і материковим типами земної кори.

Перехідний тип земної кори перебуває на межі між ділянками океанічної та материкової земної кори. Він складається з базальтового шару та дуже потужного осадового шару над ним.

Уважають, що спочатку вся земна кора була океанічного типу. Проте поступово вона потовщувалася та зазнавала змін, поки не набула сучасного вигляду.

4. Літосфера та її рухи

Поверхня Землі не є суцільною. Вона, як пазл, складається з взаємопов’язаних частин — літо­сферних плит (мал. 32.5). Їхня товщина може сягати 60–100 км, вони складаються як з океанічної, так і з материкової кори. А межі між ними проходять уздовж глибоких розломів у земній корі.

Оскільки земна кора легша за мантію, літо­сферні плити повільно, але безперервно переміщуються в горизонтальному напрямку, наче «плавають» на астеносфері зі швидкістю до 5 см на рік. Там, де плити стикаються, одна з них починає занурюватися під іншу (мал. 32.6). У результаті зіткнення материкових плит на суходолі виникають гори. А в зоні їх розходження формуються серединно-океанічні хребти й нова океанічна кора.

Цей процес можна легко уявити, якщо згадати, як навесні річкою плавають крижини.

Завдання 2

Завдання 3

Завдання 4

Завдання 5

Завдання 6

Завдання 7

 

Підсумовуємо

Завдання 8

Завдання 9

Дізнайтеся більше

Розлом Сільфра в Національному парку Тінгвеллір в Ісландії — тріщина між Північноамериканською та Євразійською плитами. Він виник у 1789 р. через землетруси, що супроводжують розходження двох літосферних плит. Це місце, де зустрічаються та дрейфують два материки, віддаляючись один від одного на 2–7 см на рік.

Ключові ідеї

Земля має форму геоїда. Її середній радіус — 6371 км. У внут­рішній будові Землі виділяють земну кору, мантію, зовнішнє та внутрішнє ядро. Земна кора може бути океанічною або материковою. Літосфера складається з літо­сферних плит, які повільно рухаються.

Запитання і завдання
  1. Назвіть внутрішні шари Землі, починаючи від поверхні. Чим вони відрізняються між собою?
  2. Поясніть, чому екваторіальний радіус Землі дорівнює 6378,14 км, а полярний радіус — 6356,78 км.
  3. Чим яйце подібне до Землі?
  4. На мал. 32.5 знайдіть найбільші літосферні плити: Євразійську, Африканську, Північноамериканську, Південноамериканську, Індо-Австралійську, Антарктичну, Тихоокеанську, Аравійську. Позначте на контурній карті межі літосферних плит і підпишіть їхні назви.
  5. За допомогою карти літо­сферних плит (мал. 32.5) і фізичної карти півкуль у додатку 1 з’ясуйте, який географічний об’єкт розташований уздовж східної межі Африканської та Євразійської літосферних плит. Поясніть причину його утворення.
  6. Змоделюйте рух літосферних плит. Для цього налийте в пласку посудину воду та заморозьте. У другу, трохи більшу посудину налийте воду та покладіть у неї попередньо розколотий на декілька шматків лід із першої посудини. Потроху починайте рухати посудину та стежте, що відбуватиметься з крижинами.