§ 45. Хмарність та опади

Прикладом одночасного існування рідкого і твердого стану води в атмосфері є хмари. Вони складаються з дрібних краплин води, кристалів льоду або їхньої суміші. Необхідними умовами утворення хмар є насичення водяної пари до стану конденсації (перетворення пари на воду) або десублімації (перетворення пари на крижані кристали, минаючи рідку фазу) і зниження температури повітря до певного рівня.

Під час підняття вгору повітря починає охолоджуватись, а водяна пара поступово перетворюється на краплини води. Коли кількість краплин перевищує 200–500 в 1 см³, вони стають помітними для людського ока: ми бачимо, як у небі з’являється хмара.

Залежно від того, чи є хмари в небі, говорять про хмарність у певний момент часу. Хмарність — ступінь укриття неба хмарами в балах від 0 (ясно) до 10 (похмуро). Визначити хмарність на відкритій місцевості можна візуально за 10-бальною шкалою. Хмарність належить до важливих елементів погоди.

В атмосфері утворюються різні види хмар. Розгляньте їх на мал. 45.1.

У 1896 р. Міжнародна метеорологічна організація видала перший всесвітній довідник із класифікації хмар та інших атмосферних явищ — Міжнародний атлас хмар (мал. 45.2). Він визначає висоту як основу для поділу хмар на три яруси. Тому хмари поділяють на високі, середні та низькі.

Коли води або кристалів льоду у хмарі стає дуже багато, вони вже не можуть утриматися на висоті, тому починаються опади. Атмосферні опади — явища, коли вода в рідкому або твердому стані випадає з хмар або повітря на земну поверхню та тіла на ній. Із хмар випадають дощ, мряка, сніг, мокрий сніг, снігова крупа, град, льодяний дощ. Із повітря виділяються роса, паморозь, іній. Опади у вигляді снігу та дощу несуть шарувато-купчасті та шарувато-дощові хмари.

Для вимірювання кількості опадів використовують опадомір, або плювіометр. Її вимірюють у міліметрах шару води. Для вимірювання кількості снігу використовують снігомірну рейку.

Різні ділянки нашої планети отримують не­однакову кількість опадів, що залежить від багатьох чинників. Це температура повітря, висота місцевості над рівнем моря, морські течії, атмосферна циркуляція. Найбільша кількість опадів випадає в екваторіальних (понад 2000 мм) і помірних (понад 800 мм) широтах. Мало опадів (200 мм) випадає у тропічних і полярних широтах. Разом з тим над океанами опадів випадає значно більше, ніж над суходолом.

У горах більша частина опадів припадає на схили, звернені до панівних вітрів. В Україні навітряні схили Карпат отримують 1500 мм опадів на рік, а підвітряні — 750 мм на рік.