Найбільш поширені методи інтерактивного навчання

Учні та учениці озвучують свої ідеї щодо питання, запропонованого вчителем/вчителькою, та спільно створюють «дерево припущень», де стовбур — оголошена тема, гілки — припущення: «Я думаю, що…», «Припустимо, що…», а листя — аргументи на користь тверджень «дерева припущень».

1. Учні та учениці розміщують у протилежних кінцях класу плакати. На першому плакаті написано «Погоджуюся», на другому — «Не погоджуюся», на третьому — «Не можу визначитися». Учитель/учителька оголошує тему.
2. Учні та учениці об’єднуються у три команди залежно від їхньої думки щодо оголошеної теми.
3. Протягом декількох хвилин учні та учениці обговорюють свої позиції з теми та готуються її обґрунтувати.
4. Учні та учениці озвучують свої точки зору (по кілька учасників від кожної позиції).
5. Вислухавши відповіді, учитель/учителька запитує, чи не змінилися думки учасників щодо теми, яку обговорюють (тобто чи не хочуть вони перейти до іншого плаката). У разі, якщо такі учні та учениці є, вони аргументують причини свого переходу.
6. Учні та учениці озвучують найбільш переконливі аргументи щодо своєї позиції та протилежної сторони.

1. Учитель/учителька оголошує тему для дискусії та пропонує її обговорити. Учні та учениці об’єд­нуються в групи. Встановлюється час для обговорення.
2. Після цього кожна група представляє свою точку зору щодо теми, яку обговорювали.
3. Під час обговорення теми учні та учениці складають на дошці список запропонованих ідей.
4. Учні та учениці підбивають підсумки.

Навчальну гру доцільно проводити в малих групах. Перший учень або учениця називає слово за темою, яку визначив учитель/учителька. Другий учень або учениця повторює це слово та додає своє. Третій учень або учениця називає третє слово і додає його до двох попередніх, і так далі.

1. Учні та учениці висловлюють свою позицію щодо визначеної теми, використовуючи опорну конструкцію: «Я вважаю, що...».
2. Учні та учениці обґрунтовують свою точку зору, використовуючи опорну конструкцію: «...тому, що...».
3. Учні та учениці наводять приклади, використовуючи опорну конструкцію: «...наприклад, ...».
4. Учні та учениці роблять висновки, використовуючи опорну конструкцію: «Отже, ...».

Клас об’єднується у дві групи — «рибок» і «котів». Для виразності «рибки» сидять на стільцях, що стоять колом — в «акваріумі», де перебувають «рибки». «Рибки» мають обговорювати питання або тему, поки «коти» за ними спостерігають. За 15 хвилин групи міняються ролями. Після завершення роботи кожна група складає кілька запитань для іншої групи за темою обговорення. Групи відповідають на запитання, а потім перевіряють відповіді одне одного.

Учитель/учителька визначає тему обговорення. Учні та учениці об’єднуються в малі групи. Серед них обирається група експертів, яка має стежити за роботою всіх інших груп. Групи по черзі обговорюють тему та записують на аркуші головні думки й висновки, яких вони дійшли. Цей аркуш потім передається іншій групі, яка визначає, із чим не погоджується, і записує аргументи на підтвердження своєї думки. Далі в такий самий спосіб працює наступна група і так далі. Наприкінці роботи група експертів опрацьовує записи, узагальнює їх та підбиває підсумки.

Учні та учениці креслять два кола, що накладаються одне на одне (кіл може бути більше — залежно від кількості явищ або процесів для порівняння). У місцях, де кола перетинаються, слід записати спільні ознаки цих явищ або процесів, а у  вільному просторі кіл — їхні відмінні ознаки.

Учитель/учителька готує аркуші із запитаннями або завданнями за кількістю груп. Перша група письмово відповідає на запитання й передає свій аркуш наступній групі. Учні та учениці наступної групи перевіряють відповідь, за потреби доповнюють або виправляють її. Гра триває до того часу, поки кожна група не опрацює всі запитання або завдання, запропоновані вчителем/вчителькою.

Учні та учениці у складі робочих пар, малих груп або індивідуально складають за розглянутим навчальним матеріалом таблицю з двох стовпчиків. У лівому стовпчику «Товсті запитання» записують запитання, що передбачають розгорнуті відповіді з аналізом різних чинників, причинно-наслідкових подій тощо. У правому стовчику «Тонкі запитання» записують запитання, що передбачають коротку однозначну відповідь.

Учням та ученицям доручається проаналізувати проб­лемне питання, побудувавши його схематичну діаграму у формі кістяка риби. Голова риби відображає зміст проблем, а кістки — причинно-наслідкові зв’язки між її складовими. Завдання виконується на аркуші паперу А4 (можна використати шаблон у вигляді кістяка риби) у складі робочих пар або малих груп.

Учасники та учасниці обговорюють проблему/питання спочатку в парах, потім двома парами, доповнюючи одне одного, а після цього обговорюють її всім класом і роблять спільні висновки.

Учні та учениці для спільного розв’язання проблеми наводять усі ідеї, які в них виникають. Ідеї коротко записує вчитель/вчителька. Потім відбувається вибір та аналіз найвдалішої ідеї.

Учні та учениці у складі робочих пар, малих груп або індивідуально визначають і графічно фіксують основні змістові одиниці матеріалу з визначенням усіх зв’язків між ними. Виконаний кластер є зображенням, що дозволяє систематизувати, осмислити та узагальнити навчальний матеріал.

Щоб сформувати власну «хмару слів», під час опрацювання матеріалу підручника визначайте ключові слова, які допоможуть розкрити загальну тему. Завершивши роботу з текстом, випишіть отримані слова. Ви можете надати переліку форму власне хмари, виділивши в ній ті слова, які вважаєте найбільш важливими.

Сенкан — це форма вільного (неримованого) вірша з п’яти рядків (11—12 слів), що узагальнює інформацію, яку отримали під час вивчення нового матеріалу. Цей вид роботи використовують як інструмент, щоб спонукати до розмірковування над темою.

1-й рядок — тема (іменник, який є темою сенкану);
2-й рядок — два слова — прикметники, що є означеннями теми;
3-й рядок — дія (три дієслова), пов'язані з темою;
4-й рядок — фраза з чотирьох слів, що виражає ставлення до теми, тобто тут висловлюється розуміння теми;
5-й рядок — одне слово — іменник, що є синонімом (висновком) до теми.

Формула зі складання сенкану

1. Тема (іменник).
2. Опис (два прикметники).
3. Дія (три дієслова).
4. Ставлення (фраза — чотири слова).
5. Перефразування змісту (одне слово).