§ 49. Суспільний устрій Риму

 


Висловіть власну думку

Пригадайте, кого вважали громадянином у Давніх Афінах. Чи вважаєте ви такі вимоги до отримання громадянства справедливими?

Пригадайте

Завдання 1

1. Населення

Вільне населення Давнього Риму поділялося на громадян та негромадян. Своєю чергою, громадяни поділялися на патриціїв (нащадки 300 родів) — засновників Рима, які володіли землею, і плебеїв — людей, які переселилися пізніше та не мали землі.

Цікаво знати

Права римського громадянина:

  • право укласти законний шлюб;
  • право володіти майном і вести справи під захистом римських законів;
  • право бути обраним на державну посаду;
  • право голосувати.
 

Які права мали римські громадяни? Чи вважаєте ви цей перелік достатнім?

У Римі жили й раби. Ними зазвичай ставали військовополонені, або ті, хто не зміг вчасно виплатити борги, або ті, чиї батьки були рабами. У давні часи рабів вважали частиною сім’ї їхнього господаря. Коли ж Рим здійснив багато завоювань і захопив полонених, яких обернув на рабів, їх почали залучати до різних важких робіт: на копальнях, у великих маєтках заможних римлян тощо. Рабу могли дарувати свободу, і він ставав вільновідпущеним, хоча зберігав певні обов’язки щодо колишнього господаря.

 

Кого в Римі називали вільновідпущеними?

Цікаво знати

Плебеї, вільновідпущені та іноземці могли знайти собі покровителя серед патриціїв — патрона — і стати його клієнтом. В обмін на заступництво патрона клієнт мав йому коритися як молодший член сім’ї, супроводжувати його в поїздках та підтримувати під час публічних виступів. Відносини між патроном та клієнтом вважалися священними.

Завдання 2

Завдання 3

2. Патриції та плебеї

У V ст. до н. е. патриції фактично стали римською знаттю, що отримувала великі прибутки зі своїх маєтків. Плебеї були орендарями ділянок у патриціїв, ремісниками, торговцями. Вони мали різний рівень доходів і заможності, але однаково не могли брати участь у політичному житті. Між патриціями та плебеями розпочалася боротьба.

У 494 р. до н. е. плебеї здобули право обирати своїх представників — народних трибунів. Вони належали до нижчих магістратів. Народні трибуни могли пропонувати закони для голосування і зупиняти дію рішень інших магістратів. Вигукнувши «вето» (у перекладі з латинської мови — «забороняю»), народний трибун скасовував рішення сенату. Особа народного трибуна була недоторканною. Він мусив завжди тримати двері свого будинку відчиненими, щоб у будь-який час плебеї могли звернутися до нього по захист. Пізніше плебеї отримали можливість обіймати посади вищих магістратів, а з 367 р. до н. е. одного з консулів почали обирати серед плебеїв.

Цікаво знати

У 494 р. до н. е. плебеї залишили Рим. У такий спосіб вони прагнули продемонструвати, що їх немає в місті так само, як і в політичному житті.

Домовлятися із плебеями відправили колишнього консула Агріппу Мененія Ланата. У розмові він порівняв плебеїв із кінцівками та сказав, що без їхньої роботи живіт голодуватиме, і тіло не зможе жити. Тому патриції та плебеї потрібні одне одному. Це переконало плебеїв, і вони погодилися повернутися.

 

Як ви зрозуміли слова Агріппи Мененія Ланата?

Із часом соціальне становище римлян почало залежати від їхнього майна та заслуг, а не від походження. Із найзаможніших римлян виокремилася верства нобілів. Вони могли походити з родин як патриціїв, так і плебеїв. Для того щоб стати нобілем, потрібно було принаймні один раз бути обраним на посаду вищого магістрата. Менш заможні сім’ї утворювали верству вершників. Решта вільного населення Риму належала до плебеїв.

 

Кого в Римі відносили до нобілів? Чим верства нобілів відрізнялася від верстви патриціїв?

Цікаво знати

Протягом 451—449 рр. до н. е. у Римі було ухвалено перші в його історії писані закони — Закони XII таблиць. Їхній текст, викарбуваний на 12 мідних таблицях, було виставлено на загальний огляд на форумі для того, щоб кожен їх знав і міг захистити себе від зловживань.

 

Чому Закони XII таблиць були виставлені на загальний огляд?

Завдання 4

Завдання 5

   


Перевірте себе

Завдання 6

Завдання 7

Запитання і завдання
  1. Гра «Правда — неправда». Визначте, які твердження є правдивими, а які — ні.
    1) У Римі рабів могли відпустити на волю, тоді вони ставали вільновідпущеними.
    2) Патриції володіли землею.
    3) Римське громадянство могли отримати і чоловіки, і жінки.
    4) Усі вільні чоловіки, що жили в Римі, вважалися римськими громадянами.
    5) Особа народного трибуна була недоторканною.
  2. Як у Давньому Римі утворилася верства патриціїв? Якою була їхня основна відмінність від плебеїв?
  3. Яким було життя рабів у Давньому Римі?
  4. Обговоріть у парах. Чому плебеї прагнули мати власних представників у владі?
  5. Що означало право вето? Висловіть припущення, чому воно було надане народним трибунам.
  6. За допомогою методу «Товсті й тонкі запитання» у складі малих груп підготуйте письмово кілька «товстих» і «тонких» запитань за матеріалами §§ 48, 49. Обміняйтеся ними між групами та дайте на них відповіді. Потім знову обміняйтеся аркушами із запитаннями й перевірте правильність відповідей.