§ 41. Афінська демократія

У ході персько-грецьких війн один із грецьких полісів — Афіни — зумів стати могутнішим, ніж був до цього. У середині V ст. до н. е. поліс увійшов у період свого «золотого віку».

Розквіт Афін пов’язують із їхнім особливим політичним устроєм — демократією, тобто «владою народу». Проте Афіни не завжди були демократичними. У найдавніші часи тут правили монархи, навколо яких збиралася рада із представників найшляхетніших родин міста — ареопаг. Одним із найвідоміших монархів був напівлегендарний Тесей, який, за переказами, убив чудовисько з тілом людини й головою бика — Мінотавра.

Афінський політик Солон у 594—593 рр. до н. е. провів низку важливих реформ. По-перше, він домігся звільнення людей із боргового рабства — скасував борги, заставою для яких була земля або особа самого боржника, і заборонив надалі робити такі позики. Ці зміни полегшили життя афінського населення.

Також Солон поділив усіх громадян Афін на чотири групи залежно від доходів. Кожен громадянин міг брати участь в управлінні державою. Проте що більший дохід мав громадянин, то вищу посаду міг обійняти.

Реформи Солона, як стверджують історики, розпочали шлях Афін до демократичного устрою, а самого Солона називають «засновником Афінської демократії».

Які недоліки мали реформи Солона?

У 560—527 рр. до н. е. в Афінах правив Пісістрат. Його називали тираном , тому що він незаконно захопив владу та одноосібно правив містом. Період його правління та інших подібних одноосібних правителів називають тиранією . Одні тирани правили, турбуючись лише про власні інтереси, застосовуючи насильство, інші намагалися здобути любов народу всілякими обіцянками й підкупами. Поява тиранії була пов’язана з гострою боротьбою за владу між родовою аристократією і демосом (народом).

Пісістрат не скасовував законів Солона, але до управління містом допускав лише своїх прихильників. У той самий час він проголосив рівність громадян перед законом незалежно від походження або розміру доходу.

Пісістрат сприяв розвитку культури, запровадивши нові релігійні свята та фестивалі, а також уперше наказав записати тексти «Іліади» та «Одіссеї» Гомера, які до того передавалися усно.

Висловіть припущення, чому Пісістрат наказав записати твори Гомера. Що б сталося, якби цього не було зроблено?

У 508—507 рр. до н. е. афінський політик Клісфен, щоб остаточно залагодити конфлікт між аристократією і демосом та усунути загрозу появи тиранів, провів докорінні перетворення, які зменшили вплив аристократії на політику. Відповідно до реформ Клісфена всі громадяни були записані до різних громад із самоуправлінням — дем. Членство в демі було спадковим. Тепер громадяни, які належали до одного роду, опинилися в різних демах.

Деми об’єднувалися в десять філ. Від кожної філи обирали представників для управління містом. Для того щоб не допустити повернення тиранії, Клісфен запровадив процедуру остракізму. На глиняних черепках — остраконах — люди писали ім’я громадянина, який, на їхню думку, мав забагато впливу в місті. Якщо набиралася певна кількість голосів проти однієї особи, її на десять років виганяли з Афін.

Із якою метою в Афінах було запроваджено процедуру остракізму? Висловіть припущення, до яких наслідків це могло призвести.

Формування демократії в Афінах завершив Перікл. Саме час його перебування при владі (444—429 рр. до н. е.) називають «золотим віком» Афін.

Перікл здійснив важливі перетворення:

• ввів оплату праці для державних посадовців і за військову службу;
• організував видачу коштів найбіднішим афінянам для відвідування театру;
• змінив визначення громадянина: тепер ним вважався лише вільний дорослий чоловік, чий батько був громадянином, а мати — жителькою Афін.

Як ви вже знаєте, після завершення персько-грецьких війн Афіни утворили союз. Це об’єднання держав мало спільну скарбницю, яку контролювали Афіни. Ці кошти Перікл використав для розбудови міста. За його розпорядженням було повністю перебудовано акрополь, який зазнав руйнувань через вторгнення персів. Тут було зведено Парфенон — храм богині Афіни, Пропілеї — головні ворота, які вели на акрополь, храм Безкрилої Ніки (Перемоги), храм Ерехтейон. Щоб захистити місто в разі війни, були зведені «Довгі мури», які з’єднали Афіни з портом Пірей. Так морем, де афіняни мали перевагу, вони могли отримувати все необхідне, навіть перебуваючи в облозі.