§ 37. Мінойська  та  Мікенська  палацові цивілізації

У бронзовий вік на землях сучасної Греції розвинулися дві цивілізації — Мінойська та Мікенська. Мінойська цивілізація існувала на острові Крит із середини ІІІ до кінця ІІ тис. до н. е. Її називають палацовою, тому що під час досліджень археологи були вражені залишками великих будівель — кількаповерхових палаців із десятками кімнат та переходів, прикрашених яскравими фресками. Навколо цих палаців виникали поселення.

Найбільший палац було знайдено в Кноссі на Криті. Також відомі палаци на острові Санторині (давня назва — Тіра), у містах Фест, Като-Закрос та інших. Палаци з прилеглими землями тривалий час були самостійними, поки правитель Мінос не об’єднав їх під своєю владою. Також він приборкав піратів і здобув контроль над іншими островами. Його влада поширювалася на західне узбережжя Малої Азії. Завдяки могутньому флоту Мінос контролював цей регіон.

Мінойці займалися землеробством і скотарством, вирощували сади й виноградники, були вправними ремісниками (їхні гончарні вироби високо цінувалися) та торгували з іншими народами.

Життя мінойців залежало від моря, що перш за все було джерелом їхнього харчування. Завдяки морській торгівлі мінойці забезпечували себе необхідними товарами, насамперед бронзою. Покладаючись на флот, вони не зводили укріплень навколо міст. 

Проте приблизно в XVII—XVI ст. до н. е. на острові Санторині сталося потужне виверження вулкана. Спричинена ним хвиля цунамі зруйнувала мінойський флот.

Виверження вулкана завдало непоправної шкоди Мінойській цивілізації. Було перерізано морські шляхи, знищено численні поселення та засипано попелом колись родючі землі. Втративши флот, мінойці виявилися беззахисними перед нападами ворогів. У наступні 300 років їхня цивілізація остаточно занепала.

Поміркуйте, якими кількома словами доцільно охарактеризувати Мінойську цивілізацію.

Трохи пізніше за Мінойську цивілізацію на території континентальної Греції почала формуватися Мікенська цивілізація (XVI—XI ст. до н. е.), названа за її найбільшим містом — Мікени. Також було засновано такі грецькі міста, як Фіви та Афіни. Представники цієї цивілізації називали себе ахейцями. Як і мінойці, вони користувалися лінійним письмом Б.

Мікенська цивілізація мала багато спільного з Мінойською, підтримувала з нею тісні зв’язки.

Мікенська цивілізація також розвивалася навколо палаців, але вони були укріплені й розташовувалися у важкодоступних місцях. У мікенському суспільстві важливу роль відігравали воїни, а їхній вождь найчастіше був і верховним правителем певного регіону.

У середині ХІІ ст. до н. е. ахейська Греція пережила навалу племен дорійців. Ці племена були набагато менш розвинені: не мали писемності, державного устрою. Проте, на відміну від ахейців, вони вже користувалися залізною зброєю. Дорійці захопили та зруйнували ахейські міста, вистояли лише Афіни. Унаслідок цього занепали ремесла й торгівля, на століття було забуто писемність і поняття держави: населення Греції почало жити окремими племенами. У цей час набули поширення вироби із заліза.

Період ХІІ—VII ст. до н. е. в історії Греції отримав назву «темні віки». Дорійці, витіснивши місцеве населення, зайняли Пелопоннес і заснували міста Мегара й Коринф. Також вони оселилися на Криті та інших островах Егейського моря.

Як називалися племена, які у ХІІ ст. до н. е. прийшли на територію Греції?