§ 34. Давньокитайські держави. Імперія Цінь

Із часом династія Чжоу втратила свій вплив. В історії Китаю настав період «воюючих держав» (Чжан Го), що характеризувався протистоянням численних дрібних держав. Поступово серед них наймогутнішою стала держава Цінь у верхів’ях річки Хуанхе.

Порівняно з населенням інших китайських держав у Цінь жили дуже скромно. Її жителі були вправними воїнами, адже мусили відбивати постійні напади кочівників із півночі. За їхнім прикладом у державі Цінь навчилися воювати верхи на конях. Крім того, завдяки зусиллям численного чиновництва було налагоджено іригаційну систему, упорядковано податки. Владна верхівка отримувала високі доходи.

У IV ст. до н. е. у державі Цінь було вперше створено збірку писаних законів. Тепер за злочини судили відповідно до норм законів, а не за звичаєм. Також чиновник Шан Ян здійснив докорінні перетворення:

• ранг людини визначався не походженням, а надавався за заслуги перед державою;
• державу було поділено на округи та повіти, якими керували чиновники, унаслідок чого місцева знать втратила вплив;
• було реформовано армію: з’явилася кавалерія, почали використовувати залізну зброю;
• у суспільстві та армії панувала сувора дисципліна, заохочувалися доноси про порушення законів.

У ІІІ ст. до н. е. правитель держави Цінь на ім’я Їн Чжен завдяки своїй потужній армії зумів завоювати сусідні держави. Територію останньої з них він приєднав до своїх володінь у 221 р. до н. е. Так він створив першу китайську імперію Цінь і взяв титул «першого імператора з роду Цінь» — Цінь Ши Хуан-ді.

Як правило про те, що ранг людини визначався її особистими заслугами, могло вплинути на суспільство держави Цінь?

На завойованих землях Цінь Ши Хуан-ді поширював порядки, які панували на його батьківщині. Він змінив закони, систему управління тощо. Значно зросли податки: селяни мусили віддавати державі до двох третин урожаю. Крім того, нові закони мали об’єднати різні землі, що опинилися під владою Цінь Ши Хуан-ді. Було вироблено єдину для всього Китаю ієрогліфічну систему письма, затверджено єдину систему мір і ваг, розпочато будівництво мережі доріг, що мала з’єднати віддалені регіони зі столицею.

Пригадайте, у яких ще державах особливу увагу приділяли будівництву доріг. Якою була мета таких будівництв?

Крім будівництва доріг, імператор наказав спорудити систему укріплень для захисту від нападів кочівників із півночі. Зараз вона відома як Велика Китайська стіна. Також було розпочато будівництво численних палаців та гробниці для Цінь Ши Хуан-ді. На цих роботах примусово працювали тисячі солдатів, селян і в’язнів. Під час будівництва багато з них гинуло.

Спадкоємцем Цінь Ши Хуан-ді став його молодший син. Однак він виявився бездарним імператором, і населення повстало проти нього.

Династія Цінь правила лише 14 років. У 207 р. до н. е. її було повалено.

Одного з керівників повстання, сільського старосту Лю Бана, у 206 р. до н. е. проголосили новим правителем. Він став засновником нової династії — Хань. Її правління історики називають часом значного покращення добробуту пересічних жителів Китаю.

Доступившись до влади, Лю Бан і його наступники скасували жорстокі закони династії Цінь, припинили переслідування вчених, зменшили податки.

За династії Хань у Китаї процвітали ремесло й торгівля. Проте на державу постійно нападали кочівники з півночі — сюнну. Правителі Хань почали влаштовувати воєнні походи проти них та інших народів на заході. Китайські війська просувалися все далі й далі на захід, поки не дісталися Фергани (терени Узбекистану). Це місто було значним центром світової торгівлі. Тепер Китай долучився до неї.

Спочатку китайці купували породистих коней, яких не було в Китаї, а згодом почали продавати шовкові тканини. Виробництво шовку, який доправляли аж до Риму, набуло небаченого розмаху. Було винайдено великі ткацькі верстати, які дозволяли швидко виготовляти багато шовку. Його продаж приносив Китаю величезні прибутки. Крім того, торгівля велася й іншими товарами: держава продавала порцеляну, лаковані вироби, а купувала пурпурові тканини, прикраси.

Так у середині ІІ ст. до н. е. виник торговельний маршрут із Китаю через Центральну Азію до Середземномор’я, який згодом отримав назву Великий шовковий шлях. Він простягався на 9 тис. км та об’єднав різні країни й народи. Так світом поширилися зелена квасоля, сезам (кунжут), морква, шпинат, огірки, баклажани, кавуни, гранати тощо.

Безперервні війни, які вів Китай часів династії Хань, вимагали значних коштів. Зростали податки, які невдовзі досягли величезних розмірів. У країні часто виникав голод. Невдоволені селяни повставали. У той самий час точилася жорстока боротьба за владу. Унаслідок цього протистояння у 220 р. імперія розпалася на три окремі держави.

Що змінилося в Китаї часів династії Хань після прокладення шляху до Фергани?