§ 32. Релігії Індії. Імперія Маур’їв

У Давній Індії виникло кілька релігій, серед яких найбільшого поширення набули індуїзм і буддизм.

Індуїзм виник як змішування вірувань дравідів та аріїв. Прибічники індуїзму вірять в існування сотень богів і духів. На їхню честь будують святилища та храми, влаштовують свята й проводять обряди із жертвопринесеннями. Головними в індуїзмі є три боги — Брахма, Вішну та Шива.

В індуїзмі важливу роль відіграють поняття карми та сансари. Сансара — це нескінченний цикл перероджень душі будь-якої живої істоти. Душа може втілитися і в людину, і в камінь, і у тварину, і у вищу силу за законом карми. Кармою в Індії називають зв’язок між діями та їхніми наслідками. Якщо людина робить добрі вчинки, то очищає карму, а якщо погані — забруднює. Людина з доброю кармою може сподіватися на краще переродження в наступному житті.

Назвіть два головні поняття індуїзму.

Буддизм виник на території Індії в VI ст. до н. е. Із часом він поширився світом і здобув так багато прихильників, що зараз його зараховують до трьох світових релігій.

Засновником буддизму називають принца Гаутаму, який отримав прізвисько Будда, що означає «пробуджений», «просвітлений». Принц Гаутама від народження жив у розкоші. Він не знав про існування хвороб, горя й смерті. Проте якось він побачив немічного старого, потім — тяжкохвору людину, а пізніше став свідком того, як на кладовище несли небіжчика, якого оплакували рідні.

Так Гаутама зрозумів, що у світі існують страждання. У пошуках відповідей, чому так відбувається, він у 29 років залишив свій палац і почав жити самітником. Так під час роздумів він пізнав істину. До нього приходило чимало учнів. Учнем Будди могла стати будь-яка людина незалежно від статків, заслуг або походження.

Буддизм, як й індуїзм, використовує поняття сансари, але буддисти стверджують, що життя є стражданням. Їх спричиняють бажання. Буддисти переконані, що душі не мають перероджуватися нескінченно, а звільнившись від бажань, переходять у стан вічного спокою — нірвани.

Кого вважають засновником буддизму?

У VІ ст. до н. е. землі вздовж Інду потрапили під владу Персії, а в 327 р. до н. е. були захоплені видатним полководцем, завойовником Персії Александром Македонським. Місцеве населення намагалося чинити опір. Його очолив Чандрагупта з роду Маур’їв. Він зумів не лише вигнати завойовників, а й заволодіти територіями інших індійських держав. Чандрагупта став засновником імперії Маур’їв, яка за його правління виникла на землях сучасних Індії та Пакистану.

Найвидатнішим правителем із династії Маур’їв був Ашока (304—232 рр. до н. е.). Він розширив межі імперії та поділив її на чотири провінції, якими управляли його родичі. Ашока доклав багато зусиль для забезпечення добробуту підданих. Він будував іригаційні канали, дороги, лікарні для людей і тварин, будинки відпочинку для мандрівників. Ашока багато подорожував країною, зустрічався із простими людьми та перевіряв роботу чиновників, «щоб вони не примножували страждання народу». За його правління розквітли ремесло й торгівля.

Ашока був буддистом і покровителем тих, хто сповідував це вчення. Він витрачав великі кошти на підтримку буддійських громад. При цьому він поважав усі інші релігії.

Попри намагання Ашоки поширювати буддизм більшість його підданих віддавали перевагу релігіям і віруванням, які вони сповідували раніше. Крім того, під владою Маур’їв опинилися представники різних народів, які на той час населяли землі Індостану.

Нащадки Ашоки не зуміли зберегти єдність імперії, і в ІІ ст. до н. е. вона припинила існування.

Визначте три основні характеристики правління Ашоки.