§ 31. Ведійський період в історії Індії

У середині ІІ тис. до н. е., коли жителі Хараппської цивілізації залишали свої міста, на північ Індостану почали переселятися індоєвропейські племена аріїв. Так розпочався Ведійський період в історії Індії, що тривав приблизно в XVI—VII ст. до н. е.

Зупинившись на новому місці, арії облаштовували укріплені поселення, вирощували пшеницю та ячмінь, розводили худобу. Вони вшановували коня та корову як священних тварин.

Арії жили на одному місці, поки родючі землі навколо поселення не виснажувалися. Тоді арійське плем’я на чолі з вождем — раджею — переходило на нове місце. У такий спосіб арії розселилися спочатку на північному заході Індостану, а згодом — на всій його території.

Місцевих жителів Індостану називали дравідами. Вони мали темнішу шкіру та були нижчими на зріст, ніж арії. Із часом дравіди та арії змішалися, так само, як і їхні мови. Сучасні індійці є нащадками дравідів та аріїв.

Вчені сперечаються щодо того, наскільки мирним було співіснування дравідів та аріїв. Припускають, що арії змушували дравідів сплачувати данину, але не втручалися в їхні повсякденні справи.

Як називалися племена, які в ІІ тис. до н. е. переселялися на територію Індостану?

Арії склали священні тексти про богів, у яких вони вірили, — Веди. У перекладі із санскриту це слово означає «знання». Звідси походить назва Ведійська Індія (Ведійський період в історії Індії, Ведійська цивілізація). Тривалий час Веди не записували, а передавали з уст в уста.

На території Індостану арії засновували численні дрібні держави, які то воювали, то торгували між собою в періоди перемир’я.

У Ведійський період історії Індії сформувалися основні верстви суспільства — варни. Належність до них була спадковою. В Індії вірили, що поділ на варни був священним, а люди різних варн походили від різних частин тіла бога Брахми. Загалом налічувалося чотири варни: найвище розташовувалися брахмани (жерці), далі — варна кшатріїв, до яких належали воїни та знать, у тому числі раджі, потім — вайшії (землероби, ремісники, торговці) та шудри (слуги).

Існувала одна верства, яка, за легендою, була створена не з тіла Брахми, а з пилу біля його ніг. Цих людей називали недоторканими. Вони не могли жити серед інших верств, а тільки за межами поселень. Недоторкані носили одяг, що залишився після померлих, і їли з розбитого посуду. Представники інших верств не мали торкатися їх, щоб не осквернити себе.

На які верстви поділялося суспільство Давньої Індії?

Головою пам’яткою Давньої Індії були Веди, створені в ІІ тис. до н. е. У них містяться тисячі релігійних текстів. Крім того, це цінне джерело відомостей про найдавнішу історію Індії, уявлення тогочасного населення Індостану про світ тощо. Шедеврами давньоіндійської художньої літератури називають поеми «Магабгарата» та «Рамаяна». Їхні тексти було впорядковано в IV ст. до н. е. У поемах розповідається про діяння індуїстських богів і героїв. Основною темою «Магабгарати» є битва між двома благородними родами за владу, що тривала протягом 18 днів. Під час цього протистояння одні претенденти загинули, а інші відмовилися від престолу. Вчені припускають, що в поемі можна знайти віддзеркалення реальних подій.

«Рамаяна» розповідає про життя принца Рами і його дружини Сіти та викрадення Сіти демонами. Це змусило Раму вирушити на її пошуки. Зрештою після безлічі випробувань вони возз’єдналися.

Які тексти були створені раніше — «Магабгарата» і «Рамаяна» чи Веди?