§ 30. Хараппська цивілізація

Півострів Індостан на карті схожий на трикутник, відділений на півночі високими горами — Гімалаями. Його омивають води Індійського океану. Тут протікають дві великі річки — Інд на заході та Ганг на сході.

Загалом клімат Індії вологий та спекотний. У давнину її значну частину, у тому числі долину Гангу, вкривали важкопрохідні джунглі. Береги Інду були зеленішими й вологішими, ніж зараз, а щорічні розливи річки зволожували ці землі. Тут виникла землеробська цивілізація.

Чому цивілізація зародилася саме в долині Інду?

Землеробські поселення, що виникли в долині Інду ще в період неоліту, із часом переросли в міста. Так виникла Хараппська цивілізація (за сучасною назвою одного з її міст — Хараппи), яку ще називають цивілізацією долини Інду. Іншими великими містами були Мохенджо-Даро та Лотхал. Загалом відомо сотні великих і малих поселень. Хараппська цивілізація існувала в VI — середині II тис. до н. е., тобто в бронзовий вік.

Хараппські землероби користувалися розливами Інду. Місцеві жителі споруджували канали, дамби, басейни із запасами води. Однак вчені вважають, що існування Хараппської цивілізації забезпечували мусони, які приносили сезони дощів один-два рази на рік.

Місцеве населення навчилося отримувати користь із цих природних умов. Так, улітку вирощували рис, просо, бобові, що потребували більше вологи, а взимку — менш вибагливі до вологи пшеницю і ячмінь. Також жителі розводили корів зебу, кіз, овець, забезпечуючи себе молоком і м’ясом.

Жителі Хараппи були вправними ремісниками, будівельниками й торговцями. Сухопутні та морські торговельні шляхи з’єднували поселення долини Інду з Месопотамією, островом Ділмун і Китаєм. Одним із найбільш популярних товарів був синій мінерал лазурит.

Хараппські ремісники вміли виготовляти посуд із яскравими розписами, вироби з коштовних металів, каменю, бронзи.

Населення Хараппської цивілізації мало власне письмо, проте вченим поки що не вдалося його розшифрувати. Тому в дослідженнях вони покладаються на речові джерела.

Хараппську цивілізацію відкрили європейські археологи в першій половині ХХ ст. Вони були вражені високим рівнем розвитку хараппських міст у ІІІ—ІІ тис. до н. е.

Міста були побудовані за планом. Вони мали рівні бруковані вулиці, пішохідні доріжки, уздовж яких розміщувалися будинки з плоскими дахами. У будинках була каналізація.

У містах облаштовували криниці, які збирали дощову воду, а також громадські лазні, зерносховища, портові зони, здатні обслуговувати велику кількість кораблів. Міста були обнесені стінами, які мали захищати насамперед від повеней.

Вчені припускають, що міста долини Інду були самостійними.

Точно невідомо, чому занепала Хараппська цивілізація. У середині ІІ тис. до н. е. жителі міст почали переселятися в невеликі сільськогосподарські поселення. Занепад міст пов’язують зі зміною клімату. Він став набагато посушливішим, люди більше не могли займатися землеробством і прогодувати все населення. Ще однією причиною називають занепад традиційних торговельних шляхів — джерел багатства хараппських міст.

Який висновок можна зробити з того факту, що населення Хараппської цивілізації зводило стіни навколо міст у першу чергу для захисту від повеней, а не від ворогів?