§ 14. Суспільний устрій держав Месопотамії. Закони Хаммурапі

 


Висловіть власну думку

Що таке ієрархія? Що ми маємо на увазі, коли говоримо, що суспільство є ієрархічним?

Пригадайте

Завдання 1

1. Суспільний устрій

Суспільний устрій різних держав Месопотамії мав багато спільного. Суспільство було ієрархічним. Майже жодних прав не мали раби: вони виконували всі накази господаря. Він міг купити або продати раба, передати у спадок. Найчастіше рабами ставали полонені у війнах, а також ті, хто не зміг вчасно сплатити борги. Такі люди ставали рабами на певний час. Також на рабів перетворювали деяких злочинців.

Основою суспільства були селяни, об’єднані в громади. Вони вирощували зерно, будували та ремонтували дамби й канали. На одному рівні з ними перебували ремісники, а трохи вище — торговці. Грамотні люди — писарі, збирачі податків, судді,  — розташовувалися вище на ієрархічній драбині. Ще вище були численні жерці та знать. На верхівці перебував монарх, тобто правитель міста або держави.

 

Яка верства складала основу месопотамського суспільства?

Цікаво знати

У шумерських містах правителя могли називати двома різними словами: енсі або лугаль. Лугалем називали виборного військового вождя, якого призначали на певний час, поки йшла війна. Енсі — титул, що позначав жерця, який розпочинав будівництво, але згодом його надавали не тільки жерцям. Енсі правив містом у мирний час.

Цікаво знати

У Месопотамії не вистачало деревини та каменю для будівництва. Тому місцевому населенню довелося налагодити торгівлю із сусідами, які мали необхідні матеріали. Важливим торговельним партнером був острів Дільмун (зараз територія Бахрейну), де можна було придбати мідь. Месопотамські торговці вирушали до Анатолії та Лівану по деревину кедра та до Оману по золото та лазурит. Також вони торгували з населенням долини річки Інд і Єгиптом.

 

Яку роль у месопотамському суспільстві відігравали торговці?

Завдання 2

Завдання 3

Запрошуємо на віртуальну екскурсію. Перегляньте відео про одне з міст Месопотамії — Вавилон. Дайте відповіді на запитання.

1) Чи можна стверджувати, що Вавилон був розвиненим, квітучим містом? Чому? 
2) Які споруди ви побачили?
3) Які соціальні групи населення ви зустріли під час подорожі?

2. Закони Хаммурапі

У II тис. до н. е. розквітло одне з міст Месопотамії — Вавилон, що розташовувалося на березі Євфрату. Через місто проходили численні торговельні шляхи, тому його жителі накопичили чимало багатств. Правитель Вавилону Хаммурапі (правив у 1792—1750 рр. до н. е.) силою об’єднав усю Месопотамію.

 Хаммурапі увійшов в історію і як творець однієї з найвідоміших та найдавніших у світі збірок писаних законів. Вона отримала назву Кодекс Хаммурапі. Ці закони впорядковували укладання ділових угод, визначали покарання за різні злочини тощо.

Завдяки Кодексу Хаммурапі можна дізнатися про уявлення тогочасного вавилонського суспільства про справедливість. Головним принципом цих законів було поняття «око за око», що означало «скільки втрачено, стільки має бути відплачено». Якщо людина вкрала майно, то мала сплатити господарю його вартість; якщо людина пошкодила око іншій людині, то око треба пошкодити і їй, тощо. Проте ці правила стосувалися лише рівних людей. Якщо постраждалий посідав вище становище в суспільстві, ніж той, хто вчинив злочин, то покарання ставало набагато суворішим. Наприклад, за один удар, завданий знатній особі, людині нижчого походження присуджували покарання в 60 ударів.

 

За допомогою методу «Два — чотири — усі разом» визначте, чи існувала у Вавилоні часів правління Хаммурапі рівність людей перед законом.

Цікаво знати

Закони Хаммурапі не є найдавнішими, їх знають тому, що їхній цілісний текст став цінним джерелом для дослідників. Найстарішою збіркою законів вважається кодекс Урукагіна — правителя міста Лагаш. Його було створено в середині ІІІ тис. до н. е.

Ці закони закріплювали деякі права жителів міста, наприклад, вищі за ієрархією не можуть примушувати нижчих до певних дій, закони обмежували плату, яку могли брати жерці за виконання ритуалів, запроваджувалася виплата для бідних і немічних.

Джерела повідомляють

Уривки із Кодексу Хаммурапі

…Якщо будівельник зведе будинок, але неякісно, і збудований ним будинок, зруйнується, і це стане причиною смерті власника, то будівельника потрібно стратити. Якщо загине син власника, то потрібно стратити сина будівельника.

...Якщо людина вкраде або вола, або вівцю, або віслюка, або свиню, або човна, то, коли це майно належить храму або палацу [правителя], вона мусить відшкодувати його в 30-кратному розмірі, а якщо воно належить мушкенуму, — має відшкодувати в 10-кратному розмірі; якщо ж злодію нічим відшкодувати, то його треба стратити.

1. Як у цих уривках втілено принцип «око за око»?
2. Чому розмір відшкодування одного й того самого майна різний залежно від того, кому воно належить?

Завдання 4

Завдання 5

Завдання 6

Завдання 7

Запитання і завдання
  1. На які верстви поділялося суспільство в Месопотамії? Хто в його ієрархії стояв вище — чиновники чи селяни?
  2. За яких обставин у Месопотамії вільна людина могла стати рабом?
  3. За допомогою методу «Сенкан» охарактеризуйте історичну постать Хаммурапі та результати його діяльності.
  4. Назвіть головний принцип законів Хаммурапі.
  5. Згідно з Кодексом Хаммурапі винагорода лікаря за зцілення рани становила 10 монет, якщо він вилікував знатну людину, 5 монет — за незнатну (наприклад, торговця) та 2 монети — за раба. Обговоріть у малих групах, як такий закон впливав на життя різних людей. Кого лікували більш охоче? Чому?