§ 6. Неоліт

У світі існує регіон, який називають «родючим півмісяцем». Він включає території Анатолії (сучасна Туреччина), Близького Сходу та Північної Африки. Це землі з теплим кліматом, де протікають повноводні річки Тигр, Євфрат і Ніл.

Приблизно у VIII тис. до н. е. мешканці «родючого півмісяця» почали не лише збирати їстівні рослини та полювати на тварин, а й самостійно їх вирощувати. Люди більше не переходили з місця на місце слідом за міграціями тварин, на яких полювали, а будували постійні помешкання, біля яких обробляли землю та тримали свійських тварин. Ці зміни в способі ведення господарства спричинили початок переходу людства від привласнювального до відтворювального типу господарства. Оскільки історичний період, за якого це відбулося, має назву неоліт (у перекладі з давньогрецької мови — «новий камінь»), то описані зміни отримали назву «неолітична революція».

Обчисліть, скільки тисячоліть минуло від початку неолітичної революції.

У добу неоліту люди почали влаштовувати постійні поселення та самостійно вирощувати продукти харчування, а не збирати їх у готовому вигляді. Так зародилося землеробство. Першими рослинами, які навчилися вирощувати, були злаки (пшениця, ячмінь, жито) та бобові (горох, сочевиця). Життя землеробів залежало від погоди. Якщо рік був неврожайним, то поселенню загрожував голод.

Крім собак і свиней, люди приручили кіз та овець, а дещо пізніше — корів і волів. Це сприяло виникненню скотарства. Залежно від природних умов скотарство було допоміжним або головним заняттям. Завдяки скотарству люди отримували м’ясо й молоко, вовну тощо. Також свійські тварини стали важливою тягловою силою в господарстві. Кількість худоби з часом стала мірилом багатства.

За допомогою методу «Мозковий штурм» обговоріть у малих групах усі можливі причини появи землеробства і скотарства.

Люди доби неоліту винайшли нові знаряддя праці: мотику для обробітку землі, серп для зрізання колосків, зернотерку для розтирання зерна в борошно. Вид землеробства, коли землю обробляють за допомогою мотики, називається мотичним.

Виникло гончарство — люди навчилися виготовляти посуд із глини. Спочатку глиняний посуд висушували на сонці, але пізніше навчилися обпалювати його на вогні. Такий посуд називають керамічним. Він вирізнявся міцністю та не пропускав вологу, тому в ньому зберігали зерно.

Також люди навчилися ткацтва — із вовняних ниток виготовляли тканини.

Кераміка та тканина стали першими штучними матеріалами, винайденими людством.

Які нові заняття люди опанували в період неоліту?

За неоліту окремі людські спільноти почали будувати постійні помешкання та вирощувати продукти харчування поблизу себе. Це означає, що вони перейшли до осілого способу життя. У південних краях будинки зводили з висушеної на сонці цегли, яку виготовляли із суміші глини й соломи, а в північних — із лози, обмазаної глиною. На півдні плоскі дахи робили з гілок і вогкої землі, а на півночі — із соломи.

Найвідомішими дослідженими поселеннями доби неоліту є Чатал-Гьоюк (Чатал-Хююк, Чатал-Гуюк) (сучасна Туреччина) і Єрихон (Палестина).

На теренах України в період неоліту також поширилися землеробство та скотарство. Свідченням цього є існування буго-дністровської археологічної культури  в VII—VI тис. до н. е. Її носії вже вирощували продукти харчування, проте полювання та рибальство все ще залишалися основними джерелами отримання їжі. Ці люди були місцевим населенням, яке навчилося землеробства, скотарства й гончарства від сусідніх племен, що жили на землях сучасних Угорщини та Румунії.

Назвіть основні заняття носіїв буго-дністровської археологічної культури.