§ 3. Графічні зображення виробів

Ідея та образ нового виробу спочатку народжується в уяві людини. Проте, щоб утілити задум у життя, потрібно насамперед пояснити іншим свою ідею й дати вказівки щодо його виготовлення. Саме для чіткого уявлення виробу необхідні графічні зображення. Адже мова графічних зображень універсальна. Вона однаково зрозуміла всім людям, незалежно від того, якою мовою вони розмовляють. Будь-яка графічна інформація відрізняється від словесної більшою конкретністю й виразністю.

Для виготовлення виробу треба знати його будову, форму й розміри, матеріали, способи з’єднання деталей тощо. Багато важливої інформації про виріб можна отримати, проаналізувавши його графічні зображення.

Графічним називають зображення, яке складається з точок, штрихів, ліній і виконується на папері олівцем, ручкою або за допомогою спеціальних програм на різноманітних ґаджетах (планшетах, комп’ютерах та ін.).

Для виконання графічних зображень потрібно мати необхідні матеріали й інструменти: папір, лінійку, циркуль, косинці, лекало, транспортир, гумку, олівці різної твердості, фломастери, кольорові олівці, фарби (мал. 3.1).

Основними графічними зображеннями, які застосовуються під час вибору об’єкта для подальшого його конструювання, є клаузура (мал. 3.2), ескіз та кресленик.

Клаузура — це великий аркуш паперу, на якому презентовані різноманітні варіанти майбутнього виробу в загальному вигляді, з прорисовкою окремих частин чи деталей.

Для чого потрібна клаузура? Ідеї виробу, що проєктується, виникають не одразу, і треба зробити кілька різних графічних зображень, аби визначитись із майбутнім виробом, його розмірами, формою тощо. А ще потрібно продумати й оздоблення. Його також показують у клаузурі.

Створення клаузури дозволяє встановити конструкцію майбутнього виробу й перейти до малювання ескіза.

Ескіз — це графічне зображення, що виконане від руки, без використання лінійки, кутника або циркуля, але з дотриманням пропорцій виробу (мал. 3.3). 

Ескізи рекомендують виконувати на папері в клітинку. Це полегшує й прискорює процес проведення ліній. За допомогою клітинок легше дотримуватися  пропорційності частин виробу.

Ескізи служать основою для виконання креслеників (мал. 3.4). Нескладні вироби можна виготовити безпосередньо за ескізом.

Серед різноманіття графічних зображень кресленики посідають особливе місце. За креслениками виготовляють одяг, взуття, меблі та різні предмети повсякденного вжитку. За креслениками зводять житлові будинки, будують космічні кораблі, електростанції, автомобілі, прокладають залізниці, шосейні дороги, створюють побутову техніку тощо.

Кресленик — графічний конструкторський документ, що містить зображення виробу, виконане за допомогою креслярських інструментів на папері чи спеціальних програм на ґаджетах, і відомості, необхідні для його виготовлення та контролю (мал. 3.5). 

Кресленик повинен давати цілковите уявлення про деталі.

На кресленику або ескізі зображують кілька виглядів виробу з різних боків, із яких його спостерігають: спереду, зверху або зліва. Кількість цих зображень на кресленику має бути таким, щоб давати повне уявлення про форму предмета та його розміри.

Кресленики повинні бути однаково зрозумілими для тих, хто їх виконує, і для тих, хто буде користуватись ними, аби кожний / кожна, хто займається проєктуванням і конструюванням виробів у будь-якій галузі промисловості, освіти, науки, від учня / учениці до конструктора / конструкторки, могли прочитати кресленик та виготовити виріб. Тому існують єдині правила виконання креслеників та вимоги до їхнього оформлення. Визначені вони документом, який називається Єдиною системою конструкторської документації (скорочено ЄСКД).

ЄСКД — це комплекс державних стандартів, який встановлює правила й положення щодо порядку розроблення, оформлення й обігу конструкторської документації.

Кресленики виконують лініями та знаками за єдиними правилами. У таблиці подано відомості про основні лінії на креслениках (див. Таблицю 1).

На мал. 3.6 видно всі позначення ліній на кресленику.

Аби за креслеником можна було зробити висновок про величину зображеного виробу або будь-якої його частини, на кресленик наносять розміри.

Під час виконання графічного зображення необхідно, щоб загальна кількість розмірів на кресленику була мінімально достатньою для виготовлення й контролю виробу.

Зверніть увагу! На кресленику, виконаному в будь-якому масштабі, проставляють справжні розміри деталей виключно в міліметрах! Позначка мм не пишеться!

Предмети, що оточують нас, мають найрізноманітніші розміри: від зовсім малих (голка, шпилька) до великих (автомобіль, будинок). Для зручності великі предмети на графічних зображеннях зменшують у кілька разів, а малі збільшують (мал. 3.7).

Відношення розмірів предмета на графічному зображенні до його справжніх розмірів називають масштабом.

Масштаби не можна обирати довільно, оскільки вони визначені стандартом. Масштаб показує, у скільки разів зображення предмета більше чи менше, ніж сам предмет. Масштаб на графічних зображеннях позначають літерою М. Масштаб записують так: М 1:1. Це значить, що всі розміри зображень предмета на кресленику збігаються з розмірами предмета. Напис М 1:10 означає, що розміри на кресленику в 10 разів менші за розміри предмета, а напис М 10:1 — що предмет у 10 разів більший за його зображення на папері.

• Масштаби зменшення: 1:2; 1:2,5; 1:4; 1:5; 1:10 та інші.
• Зображення в натуральну величину: 1:1.
• Масштаби збільшення: 2:1; 2,5:1; 4:1; 5:1; 10:1 та інші.

Розміри на креслениках проставляють справжні, попри те, у якому масштабі виконувалося зображення (мал. 3.8).

Часто на уроках технологій використовують нескладні інструкційні й технологічні картки. У них часто для візуалізації процесу виготовлення виробу застосовують графічні зображення у вигляді ескізів, креслеників (мал. 3.9).

Це потрібно для того, щоб полегшити сприйняття та розуміння послідовності виготовлення виробу, а також бачити, які матеріали, інструменти та обладнання для цього потрібні.

Графічні зображення у своїй діяльності використовують люди багатьох професій (мал. 3.10), як-от: конструктори / конструкторки, архітекторки / архітектори, навіть лікарі (для вивчення медичної техніки), модельєри (для конструювання одягу та взуття), а також інші фахівці й фахівчині.